Операція «Сльози щастя» та Черешневий десант

Баба Яна вже занесла руку над кущем Малини Кучеряшки, як раптом Хрін Бурчун-Пекун вирішив, що настав час для його зоряного виходу.

— Ну все, розігралися тут у «ягідний рай», — просипів Бурчун-Пекун. — Зараз я влаштую бабусі таку інгаляцію, що вона забуде дорогу до малинника! Інгаляція — це коли ти вдихаєш корисні пари, щоб підлікувати ніс і горло. Але у випадку з Хроном — це коли ти вдихаєш його аромат і відчуваєш, що твій ніс хоче втекти на іншу планету.

Хрін напружився, роздув свої коріння і випустив у повітря таку порцію фітонцидів, що навколо нього навіть повітря затремтіло. Баба Яна якраз нахилилася низько до землі, щоб витягнути Суницю Солодку Краплю, і...

— А-а-а-а-чхи! — чхнула Баба Яна так, що її хустка злетіла і зачепилася за гілку. — Ой, батюшки! Це що за атомна війна під землею почалася? У мене аж очі вилізли на лоба, як у того равлика!

Скориставшись моментом, Пані Черешенька зверху вирішила підтримати повстання. Вона злегка хитнула своєю найважчою гілкою, і дві найбільш стиглі, соковиті черешні — справжні вітамінні бомби — полетіли вниз. Плюх! Плюх! Обидві влучили прямо в тазик Баби Яни, але з таким звуком, ніби це були не ягоди, а кавуни.

— Ой! — вигукнула Баба Яна, витираючи сльози від хрону. — Хто це там у мене стріляє? Пані Черешенько, ви що, вирішили здатися без бою чи це у вас такий саботаж?  Саботаж — це коли ти навмисно робиш щось так, щоб зірвати чиїсь плани. Наприклад, замість того, щоб спокійно висіти, ти падаєш бабусі на голову.

— Я не здаюся, я просто натякаю, що я занадто висока для вашого тазика! — прошелестіла листям Пані Черешенька (хоча Баба почула тільки шум вітру).

Тим часом Генерал Рожевий Хвостик побачив, що Баба Яна на мить втратила орієнтацію через сльози.

— Спецзагін, у наступ! — пропищав він. — Суниці — ховайтеся під листя! Малини — прикидайтеся колючками!

Баба Яна почухала носа, який уже став червоним, як у Пана Помідора.

— Ну й Сад сьогодні... Хрін б'ється, черешні падають, малина колеться. Таке враження, що ви всі проти мого варення зговорилися! Ладно, Бурчуне, твоя взяла — ти мене сьогодні переміг. Піду заварю собі чаю, бо від твого «аромату» в мене в голові тепер дискотека 80-х.

Вона підхопила тазик, у якому самотньо перекочувалися дві черешні, і, шмигаючи носом, поплентала до хати.

— Перемога! — вигукнув Генерал Рожевий Хвостик, вистрибуючи з-під лопуха. — Ми відстояли наші вітаміни!

— Ага, відстояли... — буркнув Хрін Бурчун-Пекун, зариваючись назад у землю. — Тільки тепер я відчуваю себе пустим балончиком від дезодоранту. Все не так... Навіть Баба втекла занадто швидко, я ще не встиг розказати їй про користь мого соку для зміцнення імунітету!

-------

Фітонциди — це особливі летючі речовини, які виділяють рослини (особливо такі «сердиті», як хрін, цибуля чи часник), щоб захистити себе.

Ось як це працює в нашому Саду:

• Для мікробів: Це справжній «стоп-сигнал». Фітонциди працюють як природний щит — вони знищують шкідливі бактерії та грибки, які намагаються напасти на рослину.

• Для людей: Це мега-корисно! Коли ми вдихаємо ці речовини (або їмо овочі, що їх містять), вони допомагають нашому імунітету боротися з вірусами. Це як мати всередині маленьку армію супергероїв.

• Для Баби Яни: Це причина, чому в неї з очей котяться сльози розміром з горошину! Фітонциди настільки потужні, що подразнюють слизову оболонку, змушуючи нас плакати, але водночас «прочищають» наш ніс і горло краще за будь-які ліки.

Простими словами: Фітонциди — це «рослинні антибіотики», які роблять повітря навколо чистим, а нас — здоровими.