Як тільки бризкалка запрацювала на повну потужність, Сад перетворився на найкраще місце на планеті. Жодного незадоволеного листка! Овочі та ягоди влаштували такий галас, що навіть птахи прилетіли подивитися на це шоу.
— Вода-а-а! Справжня, прохолодна, мокра вода! — кричав Генерал Рожевий Хвостик, підстрибуючи на грядці так, наче він був на пружинках. — Яка насолода! Моя шкірка тепер блищить, як новенький гоночний автомобіль!
З-під сусіднього куща визирнула Суниця Солодка Крапля. Вона була маленька, але дуже яскрава.
— Дівчата, ви бачили це? — гукнула вона до своїх подружок. — Це ж безкоштовне спа! Нарешті мені не треба чекати, поки хмарка змилостивиться. Я тепер буду найсоковитішою в цьому районі!
Поруч із нею велика Полуниця Товстощока вже влаштувала справжній аква-аеробіку. Вона крутилася під струменями води, підставляючи свої червоні боки.
— Дивіться на мій релакс! — вигукувала вона. Релакс — це коли ти лежиш, відпочиваєш, і тобі настільки добре, що навіть ліньки кліпати очима.
А в малиннику почався справжній фестиваль. Малина Кучеряшка та її сестрички почали ловити краплі води своїми пухнастими шапочками.
— Гей, дивіться на Порічку Прозорі Очка! — крикнула Малина. — Вона так набралася води, що стала схожа на скляне намисто!
І справді, довгі грона Порічки висіли на сонці, і кожна ягідка світилася зсередини, як маленька лампочка.
— Я тепер — кришталева люстра Саду! — гордо заявила Порічка. — Хто хоче освіжитися — підходьте, я поділюся прохолодою!
Навіть Містер Зелена Хмара (Броколі) перестав філософствувати. Він розчепірив свої кучері, ловлячи воду, і став схожий на величезну зелену губку.
— Чуваки, це повний ульот! — басив він. — Я відчуваю, як кожен мій вітамінчик каже: «Дякую!».
А Гарбуз Пузо-Ого-Го не став сідати на бризкалку, щоб її зламати. Навпаки, він підставив свій величезний помаранчевий бік так, щоб вода, відбиваючись від нього, розліталася дрібним туманом на найвіддаленіші куточки Саду.
— Я — помаранчевий фонтан! — ревів Пузо-Ого-Го. — Користуйтеся моїм рикошетом, друзі! Поливаємо всіх: і Порічку, і Суницю, і навіть того сонного равлика в кущах!
Раптом Суниця Солодка Крапля помітила щось дивне на паркані. Там сидів старий іржавий Бідон-Пузач, якого Садівник колись забув. Від води він почав видавати дивні звуки: «Донг-дон-дінь!».