Кухонний гармидер та щелепа-вертоліт

Баба Яна занесла кошик на кухню, гупнула його на стіл і почала розв’язувати фартух.

— Так, інгредієнти, сидіть тихо, бо зараз буду влаштовувати вам водні процедури! — скомандувала вона.

А на столі вже лежав Буряк Борис. Він був такий фіолетово-бордовий і круглий, що Пан Помідор поруч із ним здавався просто червоною цяткою.

— Здоров, пацани! — басом пробурмотів Борис, поки Баба Яна відвернулася до плити. — Я тут головний по кольору. Без мене борщ буде блідий, як Кріт Хрумтяк, що вперше побачив сонце.

Але тут Баба Яна згадала, що в неї в роті щось муляє.

— Ох, ці зуби! — буркнула вона. — Живуть своїм життям, як депутати в телевізорі!

Вона вийняла свою знамениту вставну щелепу, щоб сполоснути, але в цей момент на кухню влетіла велика Муха. Щелепа, відчувши «дичину», раптом вирвалася з рук Баби Яни, клацнула зубами і... злетіла в повітря, наче маленький вертоліт!

— Тю! Ану назад, зубаста! — крикнула Баба Яна, хапаючи ополоник. — Куди полетіла? Ти ж мені обід маєш помагати куштувати, а не горобців за вікном лякати!

Щелепа почала виробляти в повітрі справжні піруети. Вона пролетіла над кошиком, клацнувши біля самого носа Пана Помідора.

— Рятуйте! — прошепотів Помідор. — Вона хоче зробити з мене томатний сік прямо тут!

— Не бійся, малий! — реготав Буряк Борис. — Вона просто проводить дезінфекцію.

Дезінфекція — це коли ми все-все чистимо від бактерій, щоб було стерильно і безпечно, як у лікарні. Хоча в нашої баби Яни дезінфекція — це коли зуби просто ганяють мух! 
 

Баба Яна бігала по кухні з рушником, намагаючись збити свою щелепу, як злісний дрон.

— Ану йди до матусі! — примовляла вона. — Я ж тобі вранці нову пасту купила з м’ятою, будеш пахнути, як клумба!

Зрештою, щелепа вирішила приземлитися. І вибрала вона для цього... лисину великого Кабачка Кабза, який якраз випав із кошика. КЛАЦ! — і щелепа міцно вчепилася в хвостик Кабза.

— Ой! — тільки й зміг вимовити Кабачок. — Тепер я — кабачок із посмішкою.

Баба Яна підскочила, відчепила свої зуби і нарешті запхала їх на місце.

— Фух! Оце розім’ялася, — витерла вона лоба. — Ну що, зубаста, заспокоїлася? Тепер давай до справи. Борис, у каструлю марш! Помідоре, не ховайся за цибулю, я тебе бачу!

Вона почала чистити буряк так швидко, що фіолетові бризки полетіли в усі боки.

— Оце я розумію — макіяж! — крикнула Яна, дивлячись на свої руки. — Тепер я справжня індіанська принцеса, тільки замість пір’я в мене — кріп за вухом!