Битва з Будяком-Розбишакою

Усі овочі вишикувалися вздовж паркану. Пан Помідор так хвилювався, що його боки аж виблискували на сонці.

— Слухайте мій наказ! — вигукнув він, намагаючись виглядати дуже серйозним. — Ми починаємо оборону. Оборона, малята, — це коли ви захищаєте свою улюблену іграшку від того, хто хоче її забрати без дозволу. А наш Сад — це наша найбільша іграшка!

Раптом з-за паркану визирнула голова величезного, колючого Будяка. Він був такий кудлатий і нечесаний, наче ніколи не вмивався росою.

— Привіт, зелені та червоні! — прохрипів Будяк. — Я прийшов пити вашу воду і забирати ваше сонце! У мене немає вітамінів, зате в мене є тисяча колючок!

— Ой, який він нечепура! — пані Черешенька скривилася, похитуючи своїми чистими ягідками. — У мені стільки антиоксидантів, що я просто терпіти не можу бруду! Антиоксиданти, дітки, — це такі маленькі «санітари» всередині нас, які виганяють усе погане, щоб ми ніколи не хворіли.

Будяк спробував просунути свою колючу лапу-листок на грядку з Петрушкою. Але тут вперед виступив Кріт Хрумтяк.

— А ну, назад! — крикнув він. — Я зараз як почну копати, то твоє коріння опиниться в небі замість землі!

— Хрумтяче, не поспішай! — зупинила його Капуста Хрумтілда. — Нам потрібен маневр. Маневр, малята, — це така хитрість, коли ти робиш вигляд, що йдеш ліворуч, а сам стрибаєш праворуч і перемагаєш! Огірку Колючко, твій вихід!

Огірок Колючка набрав побільше води (ви ж пам’ятаєте, що він майже весь із води складається?) і як стрільне струменем прямо в Будяка!

— Ой-ой-ой! — закричав Будяк. — Що це за душ? Я не люблю вмиватися! Мої колючки від води стають м’якими і зовсім не страшними!

— Ага! — зрадів Пан Помідор. — Тобі не подобається бути чистим? Тоді отримуй ще! Соняшники, поверніть свої «дзеркала» прямо на нього!

Соняшники Сяйва повернули свої великі жовті голови так, що сонячне світло відбилося від них і засліпило Будяка. У насінні соняшника багато магнію, який допомагає серцю працювати ритмічно, але зараз соняшники працювали як справжні ліхтарики.

— Ой, як яскраво! Ой, як мокро! — заскиглив Будяк. — Ну вас! Піду я краще в інше місце, де ніхто не миється і не світить мені в очі!

Він забрав свої колючі листки і поплентався назад у поле. Сад переміг!

— Ну що я казав? — Пан Помідор гордо витер лоба маленьким листочком. — Моя стратегія спрацювала! Стратегія, дітки, — це коли ти наперед знаєш, що треба зробити, щоб виграти і отримати в нагороду велику порцію сонечка. Хрумтілдо, пані Черешенько, ми це зробили!

— Це все завдяки нашій команді, — посміхнувся Кабачок Кабз — Садовий Дрімайло. — Коли ми разом, ми сила. Навіть якщо ми просто овочі на одній грядці. А тепер... чи можна мені вже нарешті подрімати? Від перемог дуже хочеться спати.