Рятувальна операція «Червоний бік» та Кабачок Кабз

Пан Помідор крутився на місці, наче дзиґа, намагаючись розгледіти колючку у своєму боці.

— Це катастрофа! Моя бездоганна шкірка! Тепер я буду заклеєний пластиром, наче якийсь побитий кабачок з уціненого кошика! — він так розмахував своїми зеленими ручками-листиками, що ледь не збив кепку з переляканого равлика Слизькодрига.

Хрумтілда спокійно підійшла до Голови Ради.

— Пане Помідоре, не робіть із мухи гарбуза! Це всього лише маленька гілочка агрусу. Зараз ми проведемо маніпуляцію. Малята, маніпуляція — це коли хтось дуже вправно щось робить руками (або листям), щоб виправити ситуацію.

— Яка ще маніпуляція? Ви мені зараз там дірку проколупаєте! — Пан Помідор аж зажмурився від страху. — Я — ніжний овоч! Я на 90% складаюся з води та почуття власної гідності!

У цей момент із-під великого лопуха почулося важке зітхання. Це прокинувся Кабачок Кабз, який був настільки довгим і поважним, що на ньому могли б одночасно відпочивати три сонечка і один втомлений коник. Кабз вважався головним мудрецем, бо він ніколи нікуди не поспішав.

— Що за ґвалт, а бійки немає? — пробасив Кабз. — Чого кричиш, Помідоре? Твій голос такий високий, що в мене на іншому кінці хвоста шкірка почала свербіти.

— Кабзе, ти тільки подивись! — вигукнув Пан Помідор. — Мене підбили! Це була провокація від горошку! Провокація, дітки, це коли хтось спеціально робить щось погане, щоб ви розсердилися і почали сваритися.

Кабачок Кабз повільно підповз ближче.

— Помідоре, заспокойся. Ти ж знаєш, що я — джерело клітковини. А клітковина допомагає не тільки животику добре працювати, а й нервам бути міцними, як кочерга. Подивіться на мене: я спокійний, як камінь у холодній росі.

Кабз обережно підставив свій широкий, гладенький бік Хрумтілді.

— Використовуй мене як опору, Капусто. Тягни ту колючку, поки наш Голова не перетворився на томатний соус від власного крику.

Хрумтілда вхопилася за колючку своїм найміцнішим листком. Вона знала, що в її качані заховано багато кальцію, тому її листя було пружним і надійним.

— Раз... два... три! — вигукнула вона.

ЧПОК!

Колючка вилетіла, а Пан Помідор від несподіванки підстрибнув і приземлився прямо на м'який живіт Кабачка Кабза.

— Ой! — Пан Помідор швидко оглянув свій бік. — Ранка! Терміново потрібна дезінфекція! Дезінфекція, малята, — це коли ми виганяємо всіх шкідливих мікробів, щоб ранка не боліла.

— Не кричіть, — прошепотіла малесенька Петрушка Кріспі, яка щойно визирнула з-за паркану. — Я маю ефірні олії! Вони вбивають бактерії наповал. Просто потріть об мене свій бочок, Пане Помідоре.

Голова Ради, попри весь свій сарказм, обережно потерся об ароматну Петрушку.

— Ну добре, — пробурчав він. — Цього разу ви врятовані. Але якщо я завтра вранці побачу на собі хоч одну цятку... я викличу Садівника з великою лійкою!

Кріт Хрумтяк, який спостерігав за цим усім, тихо спитав:

— А мене... мене теж дезінфікувати будуть?

— Тебе, волохатий, ми просто помиємо, — засміялася Хрумтілда. — Бо від твого вигляду в Пана Помідора починається алергія на безлад! А алергія — це коли організм каже «фе!» на щось, що йому дуже не подобається.

Кріт Хрумтяк нарешті виліз зі свого колючого "костюма" і стояв перед овочами, сором'язливо прикриваючи хвіст, що все ще світився після добрив.

— Ну що, — процідив Пан Помідор, поправляючи свій глянцевий капелюх-хвостик, — операція «Реабілітація» починається. Малята, реабілітація — це таке розумне слово, яке означає допомогу тому, хто потрапив у халепу, щоб він знову став здоровим і гарним. Хоча у випадку з цим кротом, — Помідор скептично оглянув грязюку на Хрумтяку, — нам знадобиться не реабілітація, а повна переробка!

У цей момент на найвищій гілці вишукано потягнулася пані Черешенька. Вона блиснула своїми темно-червоними боками, які були такими гладенькими, ніби їх щоранку полірували сонячні зайчики. У черешнях, знаєте, багато заліза та вітамінів, тому пані Черешенька була найенергійнішою дамою в саду.

— Ой, Пане Помідоре, не будьте таким кислим! — засміялася пані Черешенька, і її сережки-ягоди весело задзеленчали. — Погляньте на бідолаху! Він же просто хотів стати супергероєм. Кротику, сонечко, зараз ми тебе вмиємо росою, і ти будеш як новенький!

— Росою? — Пан Помідор закотив очі. — Ви ще йому бантик на хвіст почепіть! У нас тут екстремальна ситуація! Екстремальна — це коли треба діяти дуже швидко, бо все навколо шкереберть. Огірку Колючко, вмикай свій поливальний режим! Тільки не залий мені кореневу систему, бо я не вмію плавати брасом!

Огірок Колючка виструнчився. Оскільки він на 95% складається з води, він був найкращим душем у всьому районі.

— Слухаюсь, Пане Голово! Гідропроцедури для підземних мешканців оголошую відкритими!

Колючка набрав повітря і випустив тоненький, лагідний струмінь води прямо на крота. Хрумтяк зажмурився і почав смішно чхати, розбризкуючи воду на всі боки.

— Гляньте! — пропищала Горошинка Піппа. — Він став схожий на мокру рукавичку!

Кабачок Кабз — Садовий Дрімайло, який до цього тихо сопів під листком, ліниво відкрив одне око.

— Гарно йде... — пробасив він. — Тільки не шуміть так сильно. Від води кріт стає чистим, а від вашого крику в мене клітковина вібрує. Знаєте, малята, вода — це не тільки вмивання, це життя для кожної клітинки нашого Саду.

— Життя-життя... — пробурмотів Пан Помідор. — А про мої нерви хтось подумає? Хрумтілдо, неси свій найбільший листок, будемо сушити це волохате непорозуміння. Бо якщо він застудиться, він почне кашляти так, що в нас весь цвіт із пані Черешеньки осиплеться!

Хрумтілда вже була поруч. Її листя було не тільки лікувальним, а й дуже м'яким, як найкращий рушник.

— Ходи сюди, Хрумтяче, — лагідно сказала вона. — Зараз ми тебе витремо. Ти ж тепер наш гість, а гостей у Саду прийнято пригощати...