Я з Мертом залетіли у його квартиру на альфеті.
-Тут твої батьки нас не знайдуть, а якщо і знайдуть, то нічого не зроблять, бо ми тепер чоловік і дружина.
-Головне, щоб син мера міста нас не знайшов.
Я дуже хвилююся, добре, що Мертом живе в іншому місті, далеко від мого рідного.
Я помилася, потім ми з Мертом приготували їсти і повечеряти. На вулиці уже темніє. Ми полягали спати, робот помив посуд.
-Добраніч, хороших снів, - сказала система будинку.
Ми заснули в обіймах одне одного. А зранку Мертом увів мої дані в систему квартири, як постійного жителя і свою дружину.