Розділ 3. Зім'яте простирадло

Нарешті ця ніч настала. Все станеться сьогодні, у спальні моїх апартаментів. І якщо результат буде благополучним, якщо я завагітнію від лорда Селлара з першого разу, то більше цього не повториться. Ніколи. Тому треба сподіватися, що все вийде, і мені не доведеться переживати все це повторно, що буде лише одна-єдина ніч у ліжку з цим чоловіком.

Весь день мене готували до цього. Служниці допомогли мені прийняти ванну, попрацювали з волоссям і шкірою, роблячи безліч масок. Розім'яли тіло з приємними пахучими оліями і одягли в м'яку шовкову сорочку ніжно-бузкового кольору. А закінчивши, принесли фруктів, щоб я перекусила і не сиділа голодною час, що залишився до візиту володаря.

Він прийшов ближче до опівночі. У чорному халаті, з розпущеним волоссям до плечей та звичною легкою щетиною на привабливому обличчі. А ще — з платиновим браслетом на зап'ясті, який я помітила, коли володар Долини підняв руку, і його рукав халата трохи задерся. Дивно, що він не став знімати його навіть зараз, коли прийшов робити дитину з іншою жінкою.

— Ти готова? — спокійно спитав Дренк Селлар, підійшовши до ліжка, на краю якого я сиділа нерухомо, дивлячись на нього розгубленим поглядом.

— Не знаю, — чесно сказала я замість того, щоб збрехати, що так, і просто приступити до справи.

— Розумію, Селіно. Але заспокойся, тобі нема чого боятися. Я не завдам тобі шкоди і не зроблю боляче, — промовив чоловік, опускаючись на ліжко. Усього мить і я здригнулася, відчувши, як його рука обняла мої плечі. — Скільки минуло після твого розлучення?

— Майже три роки, — прошепотіла я, не сміючи подивитись йому в очі.

— І за весь цей час у тебе не було чоловіка.

— Звісно. Якби я дозволила собі завести коханця, якому була б дуже зручною жінка, не здатна завагітніти, то дівчині на кшталт мене залишилося б тільки це: задовольнятися роллю тієї, до кого бігають розважитись, але з ким ніколи не залишаться. А я не пережила б цього, надто висока плата за сумнівне задоволення задовольнити чоловіка в ліжку. Тому вирішила просто залишатися насамоті.

— Кажеш, сумнівне? — уточнив король. — Тобто, я правильно зрозумів? Твій чоловік… не надто дбав про те, щоб у ліжку з ним тобі було добре?

— Мій чоловік дбав про те, щоб я завагітніла і народила йому спадкоємця, а решту часу розважався з покоївкою. Кілька разів я застукувала їх — у його кабінеті, вітальні… А потім він навіть перестав це приховувати, і я чула, як вони кричать, бавлячись у сусідніх кімнатах. Наскільки я знаю, до нашого розлучення ця жінка двічі завагітніла від нього і двічі позбавлялася дитини. Звичайно, я чула про те, що іноді жінки теж отримують задоволення в ліжку, і не виключала, що це справді може бути так, а не тільки поширена чоловіками байка, щоб жінки були більш зговірливими, — зніяковіло додала я.

— Зрозуміло.

Повисла пауза. І не знаючи, що сказати, що зробити, я просто дивилася на свої руки, які нервово зминали нічну сорочку, тоді як король продовжував торкатися своєю долонею мого плеча.

— Мені шкода, що вам доводиться це робити, — прошепотіла я хрипким голосом.

— Нічого, Селіно. В цьому немає твоєї провини, як і моєї. Так склалися обставини і ми зробили свій вибір. Просто…

Він затнувся. Зовсім випадково, знехотя, я підвела погляд, зустрілася з його глибокими синіми очима, що нагадували море. І за мить потонула в цьому морі, стрімко пішовши на саме дно, в глибини аквамаринових хвиль, що поглинули мене без залишку. Єдиним, що я ще була здатна відчувати, залишалися удари власного серця… і дотик пальців володаря Долини до моєї щоки.

Коли його губи торкнулися моєї шиї, я проти волі тихо зітхнула, а потім почула напружений чоловічий стогін. Таке дивне відчуття… немов маленькі вибухи у венах по всьому тілу — що починаються з грудей і поширюються хвилею до самих кінчиків пальців. З кожним поцілунком, яким король покривав ключиці, трохи поколюючи ніжну шкіру щетиною.

Обережно тримаючи, володар повільно поклав мене спиною на простирадло. Долоня, що секунду тому торкалася талії, ковзнула по тілу, накриваючи м'які груди і обережно, чуттєво зминаючи їх крізь бузковий шовк. Цей дотик… мене ще ніколи не торкалися ось так — ніжно, пристрасно, з бажанням, яке пробуджувало в мені вогонь. Яскравий, приємно обпалюючий, але в той же час м'який, що не спопеляє вщент. Лише змушує серце битися частіше.

Слухаючи часте гаряче дихання, що ковзало шкірою, я ніби в трансі дивилася на чоловіка, який нависав наді мною. Він обережно, плавно розв'язав пояс свого халата, скидаючи його на підлогу та оголюючи своє міцне, треноване тіло. Наче загубившись, я потяглася до нього рукою, торкаючись долонею широких грудей з виразними, рельєфними м'язами, які грали під шкірою.

Не відводячи погляду, король накрив мою руку своєї і, стиснувши пальці, підніс до губ, міцно до неї притискаючись. А потім, доторкнувшись до шиї, ковзнув долонею вниз і спритно захопив зав'язку, потягнувши за неї.

— Ти дуже вродлива жінка, — тихо промовив він, обережно розкриваючи шовкову квітку сорочки, під якою оголювалися мої груди, що здіймалися від зітхання.

Коли його губи притулилися до м'якого пагорба, я застогнала, мимоволі вигинаючись назустріч, і відкинула голову. Спритно, вміло та ніжно лорд Селлар стягнув з мене сорочку, відкинувши її убік. І тоді я, без найменшої перешкоди у вигляді невагомої тканини, відчула його всією своєю шкірою. Кожен дотик п'янив, змушував голову йти обертом і втрачати свідомість. Тому я зовсім не контролювала себе, коли торкнулася долонею трохи колючої щоки чоловіка. А наступної миті лише жадібно застогнала, відчувши на своїх губах поцілунок, що зірвався з ланцюга! За мить після якого король оволодів мною.