Всесвіт перший; Хако; Я-Бог

Хто такий Бог? Той, хто може створити новий світ? Той, хто може контролювати все і зразу?

Мабуть, ми ніколи не дізнаємось, але в кожного свої ідеали та ідеї.

Хако- підліток, який пізнав біль, він думав, що його ніхто не любить і й ого батьки кинули його. В школі, його вважали сміттям, і в один день йому це набридло.

Ця історія є паралельною історією до історії про Кловіса. Події відбуваються після смерті Кловіса.

1

******

Весна. Кінець шкільного року, та одинадцятий клас. Рудоволосий, з довгим, але мов кактус волоссям. Сірі очі, та дуже стійкий характер. Він завжди переживав все в собі, він ніколи не показував свої емоції. Йому ніколи не було цікаво що роблять інші люди, бо після того як побили його батьки, він зрозумів, що  немає жодного сенсу щось-бо робити. Друзі його не цікавили, а відношення з дівчатами тим більше йому не треба. Кожен день він проводив один, а коли приходить додому, то знову переживає удари та біль від знайомих та близьких. Хако ховається від усіх і хоче по-швидше втекти з дому. Удар за ударом він отримує від п’яного батька,а від мами численні матюки та погрози. Після кожного подібного побоїща у Хако наступає момент коли він втрачає контроль і починається приступ. Він сміятись, стрибати, та неконтрольовано кричати. Таке стається ледь не кожен день, а батьки навіть не звертають уваги. Коли Хако відчуває стрес, то бореться він з ним тільки селфхармом. Він наносить собі удари ножем та ставить опіки, бо він вже не може боротись з цим якимось іншим способом.

Коли Хаку сидів в кімнаті, він як завжди виключив світло, заховався від усіх і проклинав цей світ. Йому не хотілось взагалі бачити нікого, просто сидіти та думати коли вже настане та смерть, яку він так чекає коли почав тверезо дивитись на світ. Чомусь навіть його день народження не давало ніякої втіхи, хоча навіть така подія лише приводила його до думки, що це ще один день до смерті. Мабуть, йому осточортіло вже жити серед побоїщ, тим більше від рідних, а тому його мрія- мати якусь суперздібність. Через це, Хако часто літає в думках, де завдяки своїй силі вбиває своїх ворогів. 

Хако вирішив вийти на двір, оскільки він живе в одну із міст Німеччини, то краса та і екологія в цілому чудова, це єдине що могло радувати Хако. Живе він в місті Кронах. Історія про Кловіса рятівника розлетілась по всьому світу, і Хако, було трохи заздрістно, що такий самий підліток зміг так високо піднятись, ще й без супер сили. Хако не вважав його героєм, не вважав його якимось святим, для нього Кловіс був простою людиною. Скрізь висять постери з обличчям Кловіса, його костюма певні його читати. Однак, оскільки він зараз мертвий, то це йде тільки на користь Хако. Дорогою, він зустрів своїх однокласників, які весь час його задирали. Звісно тут не обійшлось без бійки. Хако не зміг відбитись, бо він один, а тих було троє. Його врятував офіцер поліції який проїжджав поруч. Поліцейський порадив відвезти його в лікарню та викликати батьків, але Хако сказав, що батькам все рівно на нього, а до побоїв він вже звик. Не довго тривала розмова поліцейського та Хако, а тому хлопчина рушив до одного покинутого дому, де він часто проводить час. Ця будівля мала типовий вигляд покинутої будівлі. Стіни обгорілі, зовсім немає мебель та повна тиша. Хако просто сів на підлогу під стінку та витирав кров яка витікала з його розбитої губи. Також, Хако, часто носить з собою зошит в якому записує свої думки, але в основному там були мрії про смерть людству.  Йшли години, а Хако все ще сидів на місці. Оскільки вже було пізно, то він повернувся додому, та знову побачив п’яних батьків. Безлад в будинку та скрізь одні пляшки. Психіка Хако не витримала і взявши стілець та мотузку він пішов до кімнати. Зав’язавши міцну петлю він закинув її на шию та прийняв остаточне рішення покінчити з собою, однак його перебила одна постать:

-Стривай,- сказало воно своїм грубим голосом,- в мене є для тебе пропозиція.

-Хто ти? І як ти прийшов сюди?- питає Хако, спокійно, але всередині його страх.

-Я твій спаситель. Можеш називати мене як завгодно, але я можу тобі дати ту саму силу яку ти захочеш. Можеш вважати мене Дияволом чи Богом.- мовляє той.

-Взамін на що? І яку силу ти пропонуєш- Хако зразу зацікавився в цій пропозиції, бо якщо це правда, то йому це необхідно.

-Ти все рівно хотів зав’язати цією мотузкою кінець свого життя, тому пропоную обміняти твою душу, твій вік та силу на супер силу, яку ти тільки побажаєш. Звісно, я заберу це після твоєї смерті, однак ти маєш використати цю силу максимально, бо вже через 10 років ти помреш.- пояснює той.

-А як я зрозумію, що я отримав цю силу? питає Хако.

-Ти зможеш це перевірити буквально сьогодні. Ти згоден? Готовий підписати цей контракт?   

-Так, я згоден, що потрібно зробити?

-Дивись мені в очі,- вони стали червоного кольору,- та думай яку саме ти хочеш силу, однак не очікуй, що ти  зразу почнеш запускати метеорити. Твоя сила буде подібна до тієї яку ти хочеш, але буде змінена.

-Коротше кажучи, якщо я загадаю надто важку здібність то шанс, що вона буде впаде в десятки раз, так?- Каже Хако.

-Вірно, то що , ти готовий?   

-Так, починай!- Хако став дивитись в очі цього Бога та загадував ту силу, яку хоче отримати. Він дивився в його червоні очі, а через пару хвилин впав без свідомості. Прокинувся Хако на підлозі, але того незнайомця вже не було. Він не відчув ніякої зміни, а тому подумав, що це міг бути і сон, але до його кімнати зайшов батько. Він був п’яний, та з розбитою пляшкою пива в руках. Батько різко пішов на Хако та хотів нанести удар, але коли Хако різко висунув руку вперед щоб показати, що не треба його бити, то батько відлетів та вдарився об стінку. Хако був в шоці, та не розумів що взагалі відбувається. Невже ця сила, це дійсно правда. А тому, він вирішив що батько заслужив покарання. Щоб перевірити на що він здатний, то він зробив такий самий рух, але вже активніше і помітив, що його мрія, контролювати вітер та повітря стало правдою. Потужна сила прибила батька до стінки ще сильніше. Однак Хако не зупинився, він почав перевіряти цю силу. Він почав перевіряти на що він спроможний. Піднімав в повітря та кидав по всій кімнаті, а пізніше випадково , рухом руки створив спис із повітря, який мав сірий колір та пронизав свого батька. Хако аж ніяк не було страшно чи соромно, він відчував що має силу Бога. Коли той зрозумів, що хоче більше то вбив і матір, а після спокійно ліг спати. На ракон Хако встав ніби нічого не сталось, вмився, поснідав, і пішов до школи. Він розумів, що його сила це не сон,а тому він може спокійно помститись усім своїм ворогам. Його посмішка була майже до вух, він розумів, що зараз він Бог, а тому тільки йому вирішувати що робити.