Частина 10

Це була дивна розмова на межі правди та недомовок, ввічливості та зневаги. Проте відвертості в ній вистачало.

- Лорде Локслін, – запитав адвокат, – чому ви так налаштовані проти мого підопічного? Людина він непогана, підлостей нікому не робив, шкодив, здебільшого тільки собі.

- Мені не подобається його поведінка, – зізнався я, промовчавши про те, що дратує його зовнішність і дратує ім'я. Ще один Саймон на мою голову.

- Вчора ви поводилися упереджено, але до цього зустрічалися лише раз. Дивно, вам не здається? Уявіть себе на його місці.

- Я не опинився б на його… місці. – Флавер! Невже я теж нагадую йому якогось негідника? Треба буде спитати при нагоді.

- Бачу усвідомили, – кивнув Гарольд у момент мого прозріння.

Але чи такий вже я упереджений, як він каже? Я бачив п'яницю, що плутається з вампірами, людину, яка різко змінює поведінку. А з гарного? Тільки те, що йому не подобаються Фейрберни, але це він показав занадто вульгарно.

- Містер Муді, я не ставив завдання зрозуміти вашого підопічного, а поведінка його була огидна. Ми бачилися двічі. Вперше він був п'яний, вдруге – з похмілля, хвалився як переспав з вампіршею. Після цього ви все ще вважаєте мене упередженим?

- Поведінка Саймона – результат важкого дитинства та відсутності батьківської любові, – похитав головою Гарольд. – Ви молоді та занадто категоричні.

- А ви не надто чесні, – я кивнув на договір.

- Я адвокат, – сказав Муді, – все життя маю справу з брехнею. Але якщо ви так любите чесність… Що я можу запропонувати за вашу симпатію? Не поспішайте заперечувати! Жодних договорів, просто слово, що ви не рубатимете з плеча, а якщо докази проти мого клієнта знайдуться, ви їх ретельно перевірите.

- Чому я, а не Сансет? Не вірите в його чесність?

- Інспектор може використати це у суді, якщо вважатиме за потрібне. Крім того, у сера Сансета, – скривився Гарольд, – складна історія взаємин із Чапменами. Лорд головний суддя кілька разів відпустив убивцю, у вині якого ніхто не сумнівався. І був у своєму праві – констеблі наплутали з доказами. Вбивці набридла увага Сансета, і він ледве не відправив детектива на той світ.

- Це тут яким боком?

- Усі ми люди, емоції часто переважають над розумом. Докази проти Саймона вдарять і по судді, по його репутації, якщо Сансет ... я не кажу «захоче помститися», просто не достатньо вникатиме. А Чапмен не жалітиме Саймона. Як багато вам відомо про жертв? – Протягнув адвокат, ніби сумніваючись, чи варто посвячувати мене в таємницю.

- Ви натякаєте на позашлюбного сина? – Запитав я. – Як його хоч звали? А то всі кружляють навколо цієї історії, але нормально розповісти не хочуть.

- Грегор.

Як діда. Здається, після його смерті я не зустрічав цього імені, хоча не таке воно й рідкісне.

- У Чапмена був зв'язок із дівчиною з бідної родини. Він покинув її заради весілля з матір'ю Саймона, вірніше, заради тих можливостей, що відкривав перед ним старий суддя, оскільки про кохання не йшлося. Старий баронет Кеттл занадто вже дбав про громадську думку. Саймон у цьому питанні повна протилежність діда.

- Тобто, Саймон та Грегор – ровесники?

- Різниця кілька місяців. Про існування Грегора Клайв Чапмен дізнався лише коли тому виповнилося шістнадцять. Хлопець пішов кривою доріжкою, попався на розбої і мати пішла до батька Клайва, оскільки ні до суду, ні до будинку судді її не пустили. Це був перший відомий мені випадок, коли лорд-суддя відкрито використав свої зв'язки. Несподівана поява сина сильно на нього вплинула. Він навіть хотів офіційно визнати його, але леді Кеттл не дозволила. Це остаточно зіпсувало їхні стосунки. Втім, вона не заперечувала, щоб чоловік підтримував з ним стосунки, молодик навіть оселився недалеко під наглядом батька Клайва, професора. Старий зайнявся його навчанням та вихованням. Потім померла мати Грегора, Саймон спробував налагодити стосунки зі зведеним братом, але вийшло лише гірше. Вони побилися, оскільки Грегор обдарованим не був, то постраждав набагато сильніше.

Гарольд промочив горло, а я постарався знайти дірки в його історії. Чи так воно було насправді? Навіщо Саймоноу були ці стосунки, якщо в їхніх жилах не було жодної краплі спільної крові? Гаразд, вчинимо як радив Гарольд і поставимо себе на місце Саймона. Як би я вчинив? Не знаю. Дід був одруженим двічі, з кузеном Еваном у нас різні бабусі, але я не помітив, щоб це мало для когось значення. Ми Кінкейди – сім'я, цим все сказано. Можливо, Саймон теж хотів мати сім'ю? Можливо, пожалів хлопця чи навпаки зловтішався, але це вже останнім, вибачте, гімнюком бути треба. Навіть Ферон не став би… Чи став?

Не відволікаємось, слухаємо, що там адвокат далі мовить.

- Тоді між Чапменами та Кеттлами сталася велика сварка. Суддя навіть поїхав з дому, оселившись із батьком та сином. Раптова смерть леді Кеттл трохи примирила сім'ї, але після зникнення сина, Клайв знову посварився з пасинком і чомусь звинувачував його. Якщо лорд-суддя хоч трохи повірить у винність хлопця, шибениці йому не минути.

- Хіба закон дозволяє судити рідню? – Заперечив я. – Офіційно він його син.

- Чи так важливо, хто буде судити? Усі судді у Клайва в вузді.

- Господи, не сімейка, а клубок змій.

- Ви знову занадто категоричні, – похитав головою адвокат.

– А хіба не так? Все почалося з підлості старшого покоління, а аукається молодшому. Леді могла прикинутися вдовою і поїхати в село чи закордон. Була під Авоком така вдова, і нічого вискочила заміж через рік після приїзду за Томаса Бейлі, трьох йому народила. А суддя? Проміняв жінку на зиск і хотів після цього мати нормальну сім'ю? Не треба мені тут про молодість, недосвідченість і категоричність! У своєму короткому житті я встиг ухвалити кілька рішень, наслідки яких доведеться нести до труни.

- Іноді обставини сильніші.

- Так? І які обставини змушують Саймона напиватися до блювоти і стрибати в ліжко до кровосів?