Розділ 2. Сім зернят гранату

Наступного дня Аїд не прийшов. Коли я заступала на зміну, то марно намагалася виглядати його в залі серед відвідувачів. І навіть виходячи на сцену, співала, сподіваючись досягти капітана своїм голосом. Але даремно, його справді тут не було і я, приховуючи розчарування, з чарівною посмішкою підійшла до столика кремезного чоловіка, який виграв аукціон.

Здається, в мені щось надломилося. Вже не було тієї легкості, з якою я спілкувалася з відвідувачами. Ні-ні, я в жодному разі не лажала і не дозволила засумніватися в тому, ніби компанія цього пана мені справді приємна та цікава! Просто те ж саме, що я робила до цього тисячі разів, більше не давалося мені з колишньою невимушеністю. І танцюючи з ним, торкаючись руками, фліртуючи, я болісно відчувала, як на душі паскудно.

Того вечора мені довелося розважати трьох відвідувачів. І коли моя зміна закінчилася — була рада скоріше здати її, переодягнутися з вечірньої сукні в м'яку жовту піжаму з равликами і всістися дивитися фільм, поїдаючи морозиво з великого відерця. Зазвичай час між зміною і сном я присвячувала репетиціям або написанню нових пісень для кабаре, але зараз нічого не хотілося, та й сил ні на що не було.

Я ж... зробила правильний вибір, так? Вчинила розсудливо замість того, щоб кинутися у вир з головою на перший поклик відвідувача, з яким лише кілька разів спілкувалася як хостес. Отже, мені не повинно бути так кепсько! І серцю нема чого боліти від того, що я напевно більше ніколи вже й не побачу Аїда.

Канарка приєдналася до чату «Карасс»

Боконон приєднався до чату «Карасс»

4:32 Канарка: Привіт, народ! Бачу, нас тут якось негусто?

4:32 Мерсер: Ну так. Всі сплять напевно. Загальногалактичний час пізній, як-ніяк. А більшість народу на станціях орієнтується на нього.

4:33 Тісіфона: Та не скажи. У 30% жителів станцій і крейсерів зараз саме робоча зміна.

4:33 Мерсер: Але інші 70% сплять.

4:33 Тісіфона: Все одно, не всі ж. Та й бувало в цьому чаті в будь-який час народу побільше.

4:33 Канарка: Теж правда. Ну нехай, все одно я ненадовго.

4:34 Боконон: Спати вже збираєшся?

4:34 Канарка: Спробую заснути... напевно.

4:34 Мерсер: До речі, ти ж зазвичай раніше приходиш?

4:34 Канарка: Настрій сьогодні був паршивий.

4:34 Гадес: А-а-а-а, зрозуміло. Не сумуй там!

4:35 Канарка: Постараюся.

4:35 Боконон: А поки ти не пішла — ось, заціни! ОБЕРЕЖНО, гіперпосилання! НЕ ПРОХОДЬТЕ ПО НЬОМУ, ЯКЩО НЕ ВПЕВНЕНІ У ДЖЕРЕЛІ! Щойно опублікували!

4:36 Тісіфона: Фото нової станції?

4:37 Боконон: Не просто станції! «Гранфаллон» — це буквально щось! Найбільша міжнародна станція з усіх, що коли-небудь запускалися. Її збирали на орбіті Землі більше десяти років з матеріалів, добутих на колонізованих планетах і астероїдах. Це станція на п'ять торів, діаметр зовнішнього — шістдесят кілометрів, завширшки — п’ять кілометрів. Просто уявіть собі цю громадину! І технологічно вона щось, останні розробки. Її ще не доробили, а вже називають столицею всіх космічних станцій Сонячної системи.

4:38 Мерсер: Круто, що таку зробили. І це в той час, коли така складна ситуація зі станціями на орбіті Вулкана за поясом Койпера, які все ніяк не вгамуються зі своїми заявами про незалежність від федерацій Сонячної системи... Геть люди без совісті. Вирішили, що раз влаштувались собі на планеті, орбіта якої пролягає в ста п’ятдесяти мільярдах кілометрів від Сонця, то вони вже такі особливі і нічого спільного з нами, прогнилими гівнюками, мати не хочуть. Забули, хто їм ті надсучасні станції збудував та дав найновіші атомні генератори, щоб могли забезпечувати себе їжею в тому світі холоду та темряви.

4:38 Троян: І все ж, вони не спроможні довго протягнути без техпідтримки із Землі… Вже за логікою мали б загнутися та просити допомоги, якби їм і так ніхто не допомагав.

4:38 Тісіфона: На що ти натякаєш?

4:38 Троян: Лише на те, що бунтівним колоніям хтось допомагає. Чи з цього, чи з ТОГО боку.

4:39 Мерсер: А коли ту станцію планують запускати?

4:39 Боконон: Трохи більше, ніж за три календарних місяці. Посадять на орбіті Юпітера, куди вона летітиме ще три.

4:39 Тісіфона: Довгувато...

4:39 Боконон: Сильніше її розганяти бояться. То ж не крейсер, і значно більша за інші станції.

4:39 Тісіфона: Таки так, твоя правда.

4:40 Канарка: Гаразд, народ, я піду. Спробую заснути.

4:40 Тісіфона: Та не кажи, я теж якось засиділася. Всім солодких снів!

4:40 Канарка: Солодких!

Тісіфона покинула чат «Карасс»

Канарка покинула чат «Карасс»