Пролог: Легенда про Перлину

У ті часи, коли зорі ще не знали своїх імен, а хвилі співали пісень богам, існував острів, захований посеред найглибших вод. Його називали Ельмаріон, і острів не знав ні зими, ні війни, ні страху перед смертю. Там, між кораловими садами й білими скелями, жили Сини Тихих Вод — народ, що розмовляв із бурею і слухав тишу глибини.

Їм було даровано право зберігати рівновагу світу. І щоб захистити цю рівновагу, вони створили Перлину — не з перламутру, а з пам’яті самих стихій. Кажуть, вона з’явилась у світлі першого грому над океаном і була гладка, як дзеркало, у якому відбивалися всі можливі майбуття.

У Перлині жили не слова, а воля світу. Той, хто торкався її з чистим серцем, чув шепіт глибин і бачив правду. Але той, хто жадав влади — бачив тільки власне відображення… І втрачав усе.

«Перлино біла, з тіні хвиль,
Де спить старий Ельмаріон —
Вернись тоді, як гряне біль,
Як світ упаде в океан.»

«Четверо стануть — вогонь, вода,
І кров, і зір з небесних карт,
Та тільки той, хто сам піде —
Врятує світ… або зрадить брат.»

Так співають морські відьми, коли місяць червоний над хвилями. Це пророцтво записане в книгах Мелдана, останнього хранителя Світлоострова. Він передав його зі словами: “Перлина не дарує. Вона тільки пробуджує.”

* * *

Почалася війна. Не між арміями, а між тими, хто жадав Перлину. Один із синів Ельмаріону, на ім’я Ісар-Мор, захотів підняти землю над небом, стати богом серед смертних. Його амбіції розколола світ. Перлина, відчувши зраду, розірвала саму тканину рівноваги. Море поглинуло Ельмаріон, а його народ — або загинув, або перетворився на тіні над водою.

З того часу Перлина зникла з очей світу. Та залишились уламки:
- старі мапи, на яких суша зникає, а замість неї — спіральна воронка;
- скелі, що співають у повний місяць;
- і дитина, що народилася з очима кольору океанської блискавки.

Деякі кажуть, що Перлина — то не річ. То істота, що пам’ятає все. Інші — що вона сама обирає, хто її знайде. Але всі згодні в одному:

«Хто торкнеться її серця, той або зцілить світ, або стане його загибеллю».