Переосмислення життя
Життя.Музика.Роздуми
Музика та сама я. Завжди ці речі поряд як ніколи. Лише я сама можу себе заспокоїти, хоча, коли плачу, організм чи якась потойбічна нечисть мене заспокоюють, але все ж таки... І взагалі, яка б не була життєва ситуація, завжди допомагає впоратись музика на самотині, адже так завжди заспокоюю себе.
Думала, може, почати слухати аудіокнигу. Хоча я спробувала цей експірієнс — ну, такий собі досвід. Смішно визнавати, але я забувала постійно, що я чула декілька хвилин тому і про що розповідає оратор. Музика — це як новий ковток релаксу, ніби осінь, що оновлює забарвлення місту.
І взагалі, я теж була тією людиною, яка записувала пісні. Цей вайб, коли чуєш свій голос, — кайфово, коли звершилось те, що так довго записувала. Саме головне — не слухати критику рідних типу «не кричи» чи «не вищи» і так далі. Життя одне! Якщо не зараз, то коли? Якщо я так хотіла записувати пісні, то чому не почати з малого?
Так, дійсно, я маю за спиною багато хобі: співаю (оперним голосом, багато виступала — звісно, не сама), малюю (вигадані квіти, келихи з вином та й що заманеться цій кучерявій голові), пишу вірші, тексти для пісень, вишиваю (так заспокоює реально), садівництво і багато чого ще.
Можливо, музика закриває мою потребу в розмові, але, в принципі, так проходить моє самотнє життя.
#1832 в Сучасна проза
#965 в Молодіжна проза
Відредаговано: 17.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
