смітник в якому прокидаюсь

Переосмислити життя по-новому, як це і навіщо ?

Питання навіщо чи доречне воно взагалі всюди, я думаю ні, тому навіщо жити ,це вже глухий кут та й ще на початку тексту . Життя така складна штука за свої двадцять років я встигла багато чого, будучи малою у віці десяти років  бачила сестру, яка відзначала своє двадцятиріччя свого життя і думала, що я виглядатиму величною, як вона. Але, на жаль чи на щастя мені двадцять років і не виглядаю такою, як вона не маю постійне коло спілкування , маю лише багато психологічних проблем, ні я не божевільна,  але як це сказати ну не все як хотілось, щоб було добре. Спочатку народження садочок, школа де немає постійних друзів де є тільки знущання, потім дружба в 10 років серед усіх цих, смерть дорогого дідуся й не далеко ковід та війна, потім коледж потім бувай дружбо привіт робота так і життя пройде. Так і смерть прийде моя . Можливо не зрозуміло сенс моєї трагедії.

Не знаю з народження така ,чи хтось навчив завжди мовчати завжди бути доброю, до всіх тримати емоції в собі і вже двадцять років років тримаю в собі. Знаю, так можна перегоріти, а я вже згоріла і горю досі. Цей накопичувальний ефект називаю монетки ,кожен раз ,коли хочу показати емоції чи виговоритись комусь, я це уявляю і залишаю на потім, як монетку, але цих веж із монеток, як палац Рапунцель . Навіщо, накопичую все що хотіла сказати , просто ,щоб не зробити людям боляче особливо мамі.

 Я усвідомила, щоб себе почувати добре в цьому житті мати все, що потрібно людині для життя їжа, спорт, прогулянка, друзі, робота, кохана людина . В мене цього немає, я завжди хотіла мати подругу вона була, але вона знайшла своє кохання, своїх друзів ,звісно не потрібно зациклюватися на одній людині . Але я завжди віддаю все заради того щоб людині було добре.

Я не маю, не мала, не кохала людину, не мала стосунків. Я або привязуююсь до людини потім видаю їй, що люблю її ,а вона Аню вибач, але ти не в моєму смаку . Постійно замислюючись над тим ,що я не така як всі , яка в мені проблема. Мені водночас добре з собою, а водночас хочу поділитись всім, що в голові, з тією людиною яка зрозуміє.

Я стала холодною частиною себе

Крижана мов айсберг 

Крижаність полягала втому ,що я була токсичною з холодним поглядом але водночас в ночі крихкою чи ламкою бо плакала ,щоб цього ніхто нечув та не бачив.

Я боюся обпектися об невзаємність людей бо я люблю і буду я любити дарувати людям посмішку допоки я жива.

Буду відавати все що в мене є аби цим людям було добре . Хоч як мені буде внутрішньо боляче я буду дарувати радість людям.

Емоції мені не вистачає вилив емоцій адреналіну всі емоції ніби я їх проковтую . І за цього страждає моє тіло випадає волосся стрес на якому я худну сон мені здається пройти через стільки і не знайти себе неможливо . але в моєму випадку можливо . як івсі на цій землі знайшли чи шукають свою любов , а мені в цьому чисто не везе тож наразі мені так бляха добре самій , мені вистачає часу на себе на роботу на життя . але мушу признатись хочеться когось обійняти з кимось поговорити і не боятись , що ця розмова вийде за рамки особистого. щоб я просьо при першій нагоді обійняла як тільки побачу без зайвих слів не боятися показати яка ьти насправдія є без макіяжу без насторожу щось не так сказати не боятися сказати я хочу плакати і взагалі плакати в присутності засинати в милих обіймах дивитись просто в очі. я ж нічого не прошу грошей чи високих висот просто бути разом хо ча би з кимось хоча ні не так . з такою людиною як я спокійно і врівноваженою хоча би . привіт мила привіт нікому непотрібна людино я скажу дещо болюче ти тільки не забуть приховати емоції , а потім пересказати на свій лад і скзати , що я суцільна божевіль.окей починаю справді потрібно мовчати як з дитинства казала мама тихо мовчи так і в дорослому житті не все те за що ти вважаєш за потрібне казати потрібно , так звісно можливо друзям все розкажи про себе але забудь , що є у людстві штука як час скажеш все і все окей з часом друг не скаже привет і взагалі знайомі і є на те щоб бути просто знайомими навіть про вічливість сказати привіт просто пройти повз вас дивлячись вам у віччі ніьи ви примара низький рівень. доброта та чистота душі це звісно добре але не всім потрібно допомагати не всім у цьому світі відкриватись .звісно є у світі чисті душі але їх мала кількість . не знаю що сталось зі світом але як тільки в когось провал якийсь то мають знати всі як тільки у того ким себе не являє значить всі мають не знати цього . знаєш я стільки зла бачила хоч мені всього лиш двадцять років не таким я його уявляла коли була мала . правда малою була думала завжди так буде тепло так добре всі живі все спокійно але сучасність не є очікуваною правдою тут так холодно пусто на душі постійна тривога що не дає спокою у ві сні. але все одно залишився той вогник у мені який горів от тіль він вже іншого кольору нажаль. о так стосунки як я люблю жартувати нікчемні сосунки ха ха смішно . здавалось легко але ні , було авжеж ні  я жалкую про це ні навпаки так кайфово вайбово іноді хочеться когось звісно обійняти але це минає. знайти пару для себе це та ще пригода але це не сьогодні і нажаль ніколи .тож болюча правда розтопила час . 

стоп а правда існує . вона то існує але її мала кількість . я дуже поважаю чесних та щирих людей бо навіщо людині брехати у віччі якщо правда вседно виплиливе на поверхню . а змити з себе плівку сорому не так то просто . в нас час неможливо нікому довіряти з від усіль одна нажива .

Не існує не існуючого але світ винаходить з кожним роком щось нове. Щось нове чи це буде корисне для суспільства чи ні немає значення воно має бути привабливим для очей дітей підлітків і так далі адже маркетинговий хіт має бути усюди щоб його знали і мали . Чим більше тим придутково для того хто його створив. Сьогодні зранку я замислилася навіщо музика. Чим більше хуків чим популярен виконавець тим успішніше пісня далі альбоми за альбомами далі концерти платівки квитки квитками сцена за сценою і світове визнання , а справді гроші. Але це винагорода для виконавця за труд за душу яку вклав автор .