8.

У мене все ще горить обличчя. Минуло більше години як я повернулася у свій номер, а хвилювання нікуди не зникло. Якщо Гліб прагнув залишити свій слід в моєму серці, то це у нього вийшло.

Він просто неймовірний, та я все одно не розумію навіщо йому така проблемна дівчина. Сумно жити? Хочеться гострих відчуттів? 

Із важких роздумів мене повертає стукіт у двері. Коли бачу на порозі Діну не можу втриматися від усмішки. Подруга виглядає щасливою і це не може не тішити.

- Я заходила до тебе після вечері, але в номері не застала. Де була? - питає, сідаючи на край ліжка.

- Ну… - вагаюся чи варто розповідати Діні усе. Чудово знаю, що вона буде на стороні Гліба. - У мене було побачення.

- Правда? - подруга миттєво підбирається і чекає подробиць. 

Доводиться розповісти їй усе. Просто з'являється бажання почути її думку на власні дії. А що, коли я міркую занадто вузько? Можливо саме Діна відкриє мені очі на власні помилки…

- А цей Гліб мені уже подобається! - заявляє після того, як я закінчую розповідати. - Сама поміркуй! Він красивий, явно багатий і дуже милий. Не злякався твоєї панічної атаки і навіть підтримав. Ліль, а може не варто обрізати цей  зв'язок?

- Що ти маєш на увазі? - сідаю поруч з нею і складаю руки на коліна. 

- Не відштовхуй його. Можливо цей чоловік і є твоїм шансом повернутися до нормального життя. 

Я також про це думала і не один раз. Боялася власних відчуттів та думок, але не могла себе пересилити. Гліб з'явився у моєму житті доволі несподівано і я буду ідіоткою, якщо відштовхну його. 

- Я спробую! - обіцяю радше собі ніж їй. - А тепер розкажи, що там у вас з Марком? Помирилися?

- Так. - Діна миттєво розквітає і накриває руками свій, поки що плоский животик. - Марк просто розгубився, і залишив мене тоді. Пішов до брата і той швидко вставив йому мізки. Уявляєш, сказав, щоб Марк не вчиняв як мудак. Мені вже не терпиться з ним познайомитися. 

- Чудово, що у вас все добре. - щиро радію за подругу. - До речі, які плани на завтра?

- Ой, точно! - Діна підвелася на ноги і посміхнулася.  - Завтра вирушаємо в відкрите море на яхті. Це подарунок від брата Марка. До речі, він сам також буде там. 

- Ти впевнена, що можеш плавати у відкритому морі? - киваю на її животик.

- От на місці і розберемося.

Діна йде, а мені після розмови з нею стає трохи спокійніше. Я навіть готова дати шанс нашим стосункам з Глібом, якщо він дійсно готовий спробувати. 

Він говорив забути про страх, от цим і займусь, як тільки знову його побачу…

Наступного ранку за столом весела атмосфера. Усі вже знають, що сьогодні ми будемо плавати на яхті і найбільше з цього приводу радіють двійнята. І не тому, що можуть поплавати, а тому, що на яхті буде ВІН! Таємничий брат Марка, котрого всі так прагнуть побачити. 

Після сніданку повертаюся в свою  кімнату щоб зібратися. Обираю білий купальник, а зверху одягаю такого ж кольору сукню. Таксі уже чекає на нас біля входу в готель, адже яхт-клуб знаходиться доволі далеко. 

Ніка та Настя беззупину розповідають про те, який брат Марка красень, а я поглядаю у вікно на краєвиди і думаю про те, що Гліб сьогодні не написав. Швидше за все він вирішив триматися від мене подалі. Добре все обміркував і дійшов висновку що проблемні дівчата не його тема.

-Як тут красиво! - ахнула Діна, як тільки наші ноги ступили на пірс. По обидва боки від нас розкачувалися на воді білосніжні яхти, одна краща іншої. Марк йшов першим, міцно тримаючи за руку Діну. За ним Оля з Ромою, а тоді двійнята. Я ж замикала цю процесію і вже уявляла, як одна з цих яхт повезе нас у відкрите море. 

- Ну нарешті ви тут!

Коли почула знайомий чоловічий голос, навіть з кроку збилася. Підняла  погляд вгору і очам своїм не повірила. Це дійсно був Гліб і зараз він якраз знайомився з Діною. 

Все це було схоже на чийсь недолугий жарт. Я продовжувала стояти на місці і стежити за тим, як Гліб знайомиться з Ромою та Олею, а тоді вітається з двійнятами. Настя та Ніка мало в рота йому не заглядали і чомусь цей факт злив мене не менше, ніж його поява тут. 

Гліб одягнув білу майку та світлі шорти, на очі одягнув темні окуляри. Але ця посмішка… Я не сплутаю її ні з ким. Цікаво, чому він продовжує усміхатися і зовсім не дивується моїй появі тут? 

- Гліб, це Ліля. - втрутився Марк. - Подруга Діни.

- А ми вже знайомі. - несподівано заявив чоловік, і я помічаю як від здивування витягуються обличчя двійнят. Зате Діна швидко все розуміє і непомітно для інших демонструє мені великий палець. 

- Правда? - дивується Марк. - Ну тоді.. це добре.

- Привіт, Ліля! - Гліб продовжує усміхатися, а мені стає ніяково під його прямим поглядом. Таке враження, що для нього тут є лише я. Це звісно приємно, але не тоді, коли Настя та Ніка готові спопелити мене поглядами. 

- Привіт! - виходить дуже тихо та жалюгідно. 

На щастя Гліб не зациклюється лише на мені. Запрошує всіх на борт красивої яхти і заходить першим, щоб допомогти усім без проблем опинитися на палубі. 

Настя з Нікою спеціально затягують час щоб забратися на палубу. Глібу доводиться подавати кожній з них свою руку і чомусь це дратує мене дуже сильно. 

Коли ж приходить моя черга, намагаюся перейти сама, без його допомоги, та виходить так собі.

- Якщо зараз же не приймеш мою допомогу, я перенесу тебе на руках. - заявляє абсолютно серйозно і я абсолютно не сумніваюся в його словах. Подаю свою руку і вже за мить опиняюся на палубі, а ще занадто близько до самого Гліба.

Обличчя миттєво червоніє і я відступаю на крок. Навіть не уявляю, як витримати поряд з ним весь день на яхті. А ще треба дізнатися, як давно він знає хто я така.

Глібу доводиться піднятися за пульт керування, а я тим часом вирішую поговорити з Діною. Мені треба заспокоїтися і привести думки до ладу.

- Отже, це той самий Гліб, так? - з усмішкою питає подруга.