66

Після вибору Неріс острів здригнувся. Хвиля сили пройшла через Межу, через Небеса, через Пекло — і кожен, хто мав хоч краплю сили, відчув це. Контракт змінився - не переписався, а саме змінився.

Неріс закричала. Її тіло вигнулося назад, а символи угоди почали палати навколо неї чорним світлом. Вони рухались занадто швидко, переплітались між собою, ламались і створювали щось нове.

Лінаріон заревів від страху.

— ТИ НЕ МОЖЕШ!..

Контракт ударив його раніше, ніж він договорив. Темрява різко стиснулася навколо Неріс, ніби сама угода тепер намагалася вирвати Голос із неї.

Асмодей миттєво схопив її, не даючи впасти. Його руки вже були вкриті чорними тріщинами майже до ліктів, але він навіть не звертав уваги.

— Неріс! Дивись на мене!

Вона ледве відкрила очі і цього разу вони були її.

— Мені… боляче… - її голос здригнувся.

Неріс знову почала усе відчувати: страх, біль... себе.

Лінаріон більше не міг ховати це від неї.

Саарх різко підняв голову. Його спокій остаточно зник.

— Контракт ріже зв’язок!

Серафіель напружився.

— Це ж добре?

— Ні, якщо він почне рвати його силою.

Усі зрозуміли одночасно. Якщо контракт зараз не стабілізується — він просто знищить їх.

Лінаріон це теж зрозумів і тому перестав стримуватися. Темрява вирвалася з Неріс суцільним штормом. Потвори навколо острова одночасно закричали. Деякі буквально вибухнули, не витримавши сили Голосу.

Істота за тріщиною вперше ворухнулась по-справжньому. Її величезна рука повільно полізла крізь Межу. Каміння острова знову почало плавитися.

Малкаріон вилаявся.

— ЯК ЖЕ Я НЕНАВИДЖУ ДАВНІХ!

Він ударив темрявою просто в руку істоти. Цього разу навіть його сила лише трохи зупинила її.

Серафіель миттєво додав світло. Два удари разом змусили створіння здригнутися, але не більше.

Еліон важко видихнув.

— Воно навіть не захищається…

Саарх дивився на істоту так, ніби бачив ожилу катастрофу.

— Бо для нього ми не загроза...

Тиша. Жорстока. Холодна.

Асмодей тим часом майже силою тримав Неріс у реальності. Її тіло тремтіло. Контракт буквально рвався всередині неї. Символи вже почали проступати на шкірі — чорні, живі, рухливі.

Лінаріон знову заговорив і тепер його голос лунав не тільки в ній, а скрізь.

— ТИ НЕ РОЗУМІЄШ, ЩО РОБИШ!

Неріс важко підняла голову. Її очі були повні сліз, але голос був твердий.

— Я забираю твою владу!

Темрява навколо острова різко стиснулася, наче сам світ затамував подих.

Лінаріон заревів. Його форма почала проступати за Неріс — величезна, спотворена, нестабільна. Тінь без обличчя. Без тіла. Вона постійно змінювалась.

— Я БУВ ТУТ ДО ВАС!

Острів затрусило.

— ДО НЕБЕС!

Ще сильніше.

— ДО ПЕКЛА!

Тріщина в небі рвонула ширше. Істота за нею почала просовуватись далі.

Асмодей різко підняв голову.

— Неріс! ЗАРАЗ!

Контракт спалахнув. Символи навколо них раптом почали рухатися в інший бік.

Лінаріон завмер.

— Ні…

І тоді Неріс зрозуміла. Контракт переписувався. Вона більше не була носієм. Вона ставала рівною стороною угоди.

Її руки затремтіли.

— Асмодею…

Він одразу подивився на неї.

— Що?

— Я… відчуваю його…

— Лінаріона?

Вона повільно похитала головою. І це налякало навіть Саарха.

— Ні... Контракт живий…

Символи навколо неї різко здригнулися. В ту ж секунду Асмодей відчув це теж. Угода більше не була просто магією Пекла. Вона стала чимось іншим. Чимось, чого не існувало раніше.

Малкаріон різко вилаявся.

— О ні! Ні-ні-ні!!!

Серафіель подивився на нього.

— Що сталося?

Повелитель Пекла дивився тільки на контракт.

— Вони створюють нове правило.

Саарх тихо договорив:

— А нові правила завжди переписують світи.

Острів тріснув навпіл. Усі ледве втрималися на ногах. Істота за Межею нарешті просунула голову крізь розлом. Величезну. Спотворену. Без очей, але вона бачила і вона дивилася тепер прямо на Неріс.

Лінаріон повністю замовк. Його страх став майже фізичним.

Неріс це відчула і зрозуміла чому, бо істота дивилася не на Голос, а на новий контракт.

І здається… вона розуміла все і впізнавала...