Передача Лорду Вейл Обсідару

Ніч огорнула Храм Спінджитсу.

Нія стояла перед п’єдесталом, обережно поклавши перший уламок Печатки Стихій.

— Тут буде безпечніше, — тихо сказала вона, спостерігаючи, як камінь спокійно світиться м’яким світлом.

Раптом з тіні з’явився Райкер.

— Добре, що ти вже принесла уламок, — холодно промовив він.

Нія миттєво підняла руки.

— Райкер! Що ти тут робиш?

Він усміхнувся крізь темну маску.

— Все під контролем. Ти ж не думала, що цей уламок залишиться у безпеці?

Райкер підняв камінь. Темна енергія навколо нього тихо тріщала.

— Моя робота — передати його Лорду Вейлу Обсідару.

Раптово він зник у темряві, а Нія відчула, як перший уламок зникає з п’єдесталу.

Десь далеко, у глибоких печерах, залитих тінями, Лорд Вейл Обсідар стояв у своїй тронній залі.

Перед ним з’явився Райкер і поклав уламок на кам’яний п’єдестал.

— Ось і другий… — промовив Обсідар. — Молодець, Райкере. Тепер залишилось лише знайти інші уламки, і сила Печатки Стихій стане моєю.

Райкер нахилив голову.

— Я зроблю все, що потрібно.

— Добре, — холодно сказав Лорд Обсідар.

— Але пам’ятай… ніхто не повинен дізнатися про нашу справу.

Тим часом, у храмі Спінджитсу, Нія стояла сама.

Вона стиснула кулаки.

— Він отримав уламок… — прошепотіла вона. — І тепер ми повинні знайти інші частини раніше за нього.

Джей, Кай, Ллойд, Коул і Зейн з’явилися позаду неї.

— Ми готові, — сказав Ллойд. — Час почати полювання на уламки.

Кай нахмурився.

— Райкер вже знає наші дії. Нам потрібно бути швидкими.

Нія кивнула.

— І розумними.

Зейн підвівся.

— Чотири уламки залишаються… і вони в небезпечних місцях.

Джей усміхнувся.

— Тоді вперед! Ніндзя готові до гонки за Печаткою!

Десь далеко, у темних глибинах Ніндзяго…

Лорд Вейл Обсідар усміхнувся.

— два уже у моїх руках… решта скоро будуть теж мої.

І темрява заповнила його тронну залу, передчуваючи неминучу битву за силу стихій.

                                Сторінка-22