10.1

Морл майже дійшов до тронної зали, де в нього мала відбутися зустріч із послом, як наче з під землі з'явився архіваріус.

— Ваша Величність, мені потрібно терміново поговорити! — швидким кроком до нього підійшов чоловік. В руках у нього була книга у червоній обкладинці. — Я знайшов те, що вас цікавило! А ще я помітив сліди родової магії біля сейфа з особистими справами.

— Продовжуй! — кивнув Морл.

— Рецепт не складний, інгредієнти також доступні. Після трьох прийомів настає вибіркова амнезія, а ось після п'яти людині можна навіяти будь-які спогади. Він пам'ятатиме тільки те, що ви йому скажете. Тільки… — чоловік затнувся. — Свого часу це зілля було заборонено. Це занадто жорстоко.

— Ти вирішив мене вчити? — насупив брови Морл.

— Ні, мій королю! Але можливо з хлопчиком можна домовитися? Він завжди до вас прислухався!

— Не цього разу! Якщо він відкрив сейф, то я не маю виходу! Я не дозволю йому покинути Роен! Я хочу розірвати ці пута!

— Сер. — подав голос Чорний Друїд, що хвилину тому підійшов. — Це тільки моє припущення, але якщо вони весь цей час підтримували зв'язок? Ви не помітили в ньому змін з часів повернення із замку Віджио?

— Я про це думав! Але навіть у стародавніх сувоях немає докладних описів непорушних пут! — відповів Морл. — Єдине, мені відомо, що потрібно два дотики, щоб зв'язок зміцнився!

— Повернімося! Якщо між ними є зв'язок, він зараз там! Вони зустрічалися в день, коли був зруйнований амулет стихій. Тоді якимось чином тим вдалося уникнути смерті. А потім вони боролися один проти одного!

Морл рвучко розвернувся, попрямувавши назад у кімнату з магічним колом.

* * *

Минуло кілька хвилин, перш ніж Андрій наважився підійти до подруги. Лера сиділа згорбившись над тілом чотирилапого друга, і вже беззвучно плакала. Вона не мала сил, щоб підвестися на ноги.

Кассандра з жалем дивилася на дівчинку. Вона, як ніхто, розуміла, як боляче втрачати рідних. Якоїсь миті вона виявилася заручницею петлі часу, і єдина хто це розумів. Для неї війна тривала кілька тисяч років. І що десять років вона спостерігала, як гине її сім'я. Але вже наступного ранку все поверталося на початок.

Через деякий час Кассандра почала здогадуватися, що причина, через яку в неї збереглася пам'ять, перстень. Він з'явився не звідки, впавши їй під ноги. Жінка за звичкою доторкнулася до пальця, де всі ці тисячоліття знаходилася кільце-печатка. Але там виявилося порожньо. 

Не на жарт перелякавшись, Кассандра почала гарячково його шукати. Мабуть, воно загубилося під час бійки. У цей момент їй прийшло нове ведіння. Кинувши пошуки кільця, жінка підбігла до Лери, яка сиділа на землі.

— Послухай мене! — їй довелося трусити її за плечі, щоб вона звернула на неї увагу. — Ти маєш повернутися сюди! Обов'язково!

  Слова пророчиці пролетіли повз вуха. Але наступні події змусили її забути на якийсь час про своє горе. Земля під ногами несподівано розкрилася. Останнє, що Лера встигла побачити, благаючий погляд Кассандри, потім її поглинула темрява.

Здавалося, вони падали в бездонну прірву. Сильний порив розбив руки, розкидавши підлітків у різні боки. Раптом пітьму розрізав спалах блискавки, за нею пролунав оглушливий гуркіт.

Лера спробувала вдихнути повітря, з жахом розуміючи, що цього зробити не може. Дівчинка спочатку навіть не зрозуміла, як знепритомніла.

Все що вона бачила далі було маренням.

Двері з гуркотом відчинилися і в кімнату зайшов Морл, Друїд, і три вартові.

Хлопчик, що стояв на колінах, скочив на ноги. На підлозі біля нього лежав розбитий кристал аметиста. Побачивши перекошене від гніву обличчя короля, Влад замість того, щоб атакувати, позадкував. Морл за секунду опинився біля нього.

Влад охнув від ляпаса, ледь не втративши рівновагу. Щока горіла, ніби до неї приклали гарячу праску. Це був перший раз, коли Морл підіймав руку. Це й привело Влада до тями. До цього він і думати не міг, щоб використати бойову магію.

— Що ти накоїв?! — прошипів Морл.

Відскочивши убік, Влад швидко підняв руки. Один рух пальців та в груди чоловіка вдарив потужний електричний заряд. Але чомусь Морл навіть не смикнувся. Злякавшись, Влад тільки через кілька секунд почав плести нове заклинання.

Скинувши миттєво поставлений щит, Морл направив чарівне кільце у живіт хлопчика.

— Кампіхор!

Закашлявшись, Влад упав навколішки, схопившись обома руками за живіт. Наче нутрощі хтось викручував, приносячи йому страшний біль. Кров стукала в скронях.

Але навіть після цього Морл не змилосердився над ним. Заклинання, яке він використовував, застосовувалося, щоб катувати злочинців.

У хлопчика, що лежав на підлозі, бризнули з очей сльози. З останніх сил він підвівся і крикнув.

— Я не дозволю вам ще раз нашкодити моїй….

Сильний порив вітру вдарив Леру, що летіла в часовому вихорі, і через це вона не розібрала останнє слово. Дівчинка прийшла до тями, але майже відразу знову поринула в дивний сон.

— Варта! — крикнув Морл. — У в'язницю його!