Під землею нове життя

Розділ перший. Під землею — нове життя
Ми не знали, куди їдемо. Нам просто сказали: "Це таємна програма. Вам буде безпечно. Жити — незвично, але комфортно. І платитимуть добре."
Це було в 2021 році. Світ уже давно втратив свою передбачуваність, а ми — віру в звичні речі. В Україні щодня щось змінювалося. Тоді ще не був введений повноцінний воєнний стан, але його запах витав у повітрі — важкий, густий, мов передгрозова волога. Саме тоді наша родина — Арсен, Айна, і наші двоє дівчаток, Еліза й Ліна — опинилася серед обраних.
Нас завезли вночі, через карпатські перевали, що потопали в тумані. Високі ялини, мов мовчазні вартові, тиснулись уздовж дороги. Автобус ішов повільно, немов сам вагався, куди нас везе.
Коли ми прибули, то були вражені. Перед нами не було містечка, не було жодної будівлі. Лише гола скеля і люк у землі. Вхід — вузький, залізний, з вмонтованим електронним зчитувачем. Далі — сходи вниз. Дуже довго вниз.
А під землею — ціле підземне місто. Сховище, яке насправді було більше за будь-яке місто, яке ми знали. Там не лише ховали людей — там створювали новий світ. Лабораторії, де вирощували рослини без сонця. Біотехнології для збагачення тварин, яких більше не було на поверхні. Спеціальні мікрокліматичні зони. Це було щось середнє між науковою станцією, військовим об'єктом і фантастичним фільмом, який ми чомусь жили насправді.
Наші квартири — хрущовки під землею. Кімнати-квартошки для одинаків. Вентиляційні труби тягнулися по стелях, мов ліани в джунглях. Поверхів було десятки, а може й сотні — ніхто з нас не знав точного числа.
Арсена запросили як інженера-механіка. Його завдання — утримувати систему живою: електрика, кисень, вода, клімат. А нас просто поселили як "сімейну одиницю №14-6В". І ми погодилися. Бо вже нічого не дивувало. А головне — дітям було тепло. Було світло. Було тихо.
І хоч ми знали, що ця система мала іншу мету — ми не ставили питань. Можливо, тому, що всі ми вже трохи втомилися від відповідей, які нічого не змінювали.
Або тому, що тут, під землею, здавалося, ніби починається новий світ — але не для всіх.