У пошуках роботи

Ліка завжди була дівчиною, яка потрапляє в халепи. Від моменту, коли в дитинстві випадково зламала ручку вчительки, до недавнього падіння у фонтан під час першого побачення, її життя було сповнене комічних ситуацій. Тепер, після закінчення університету, вона вирішила, що настав час знайти роботу, але всі її спроби закінчувалися невдачею.

Сидячи в затишному кафе з подругами Олею та Сашею, Ліка переглядала вакансії на своєму телефоні. Кожна нова пропозиція зводилася до "досвід обов'язковий", а ті, що не вимагали досвіду, пропонували щось на кшталт "помічника по прибиранню в офісі".  

 "Слухай, а ти пам'ятаєш, як ти на співбесіді в ту компанію з продажу рушників заявила, що у тебе є досвід у 'продажу мрій'?" — підсміювалася Оля. "Я досі не можу забути, як менеджер просто втік з кімнати!"

"А я не можу забути  твою спробу влаштуватися в  IT-компанію, де ти замість 'програмування' сказала 'програмування мрій'!" — додала Саша, не стримуючи усмішки. "Ти ж потім ще й намагалася пояснити, як це працює!"

Ліка зітхнула, згадавши свої невдачі. "Але ж я хотіла показати, що вмію думати креативно! І взагалі, я не знаю, чому мені всюди відмовляють. Можливо, я просто не підходжу для цього світу!

"Може, тобі варто спробувати щось нестандартне?" — підсміювалася Оля. "Наприклад, влаштуватися в рекламне агентство! А що, там креативних цінують"

Ліка, трохи перебравши спиртного, відчула, як у неї прокидається азарт. "А чому б і ні, думаєш я не зможу? Вибирай агенцію, от побачиш за тиждень я отримаю там роботу!" — заявила вона, не усвідомлюючи, на що йде. Подруги засміялися, обмінюючись поглядами, але Ліка була впевнена в собі.

“ Ну гаразд.” - заявила Оля. “Якщо ти така впевнена, влаштуйся в “Блискучі ідеї””

 “ Нема питань!” - Самовпевнено заявила Ліка. А між іншим, це найбільша агенція міста. Потрапити туди на роботу можуть тільки найкращі.

 На ранок, коли Ліка прокинулася з важкою головою і відчуттям, що щось пішло не так, думка про парі не давала їй спокою. "Парі? Я жартувала!" — промайнула думка, але гордість не дозволяла відмовитися.

  "Добре, якщо я вже пообіцяла, то треба діяти!" — вирішила вона, вмиваючись холодною водою. 
На щастя в агенції “Блискучі ідеї” якраз була вакансії, схоже Оля натрапила на неї на сайті пошуку роботи, саме тому вибрала це агенство. Знала ж зараза, що її туди точно не візьмуть. Це не якась там шарашкіна контора. Ліка телефоном записалася на співбесіду, і от цей день Х настав.

Вона одягла свій найкращий, але старий костюм, який пам’ятав ще її перше побачення, і вирушила до рекламного агентства "Блискучі ідеї".

Коли Ліка зайшла в хол агентства, її вразила атмосфера креативу та хаосу. Стіни були прикрашені яскравими постерами, а в повітрі панував дух натхнення. Її одразу ж зустріла весела, але трохи дивна HR-менеджерка на ім’я Ірина.

"Привіт! Ти нова? Чи вже тут працюєш?" — запитала вона, спостерігаючи, як Ліка нервово розглядала інтер'єр.

"Я… я на співбесіду," — вимовила Ліка, намагаючись виглядати впевнено, хоча всередині її серце билося, як скажене.

"Чудово, проходь.” Потім почалася офіційна частина, Ірина ніби перемкнулася, розмова стала діловою, а у зверненні Ірина перейшла на “ви”.

 “Чому ви хочете працювати у нас?" — запитала Ірина, усміхаючись.

Ліка зібралася з думками. "Ну, я завжди захоплювалася рекламою. Я вважаю, що креатив — це те, що робить світ яскравішим!" — вигукнула вона, намагаючись звучати впевнено.

Ірина кивнула, але її погляд став серйознішим. "Чи можете ви навести приклади своїх креативних ідей?"

"Звісно! Наприклад, я думала про рекламну кампанію для… еее, скажімо, для компанії, що виробляє екологічні сумки. Можна було б створити слоган: 'Носіть природу з собою!' — вигукнула Ліка, відчуваючи, як у неї піднімається адреналін. "Або, наприклад, провести акцію, де кожен, хто принесе стару пластикову пляшку, отримає знижку на нову сумку!"

 Ірина усміхнулася, але запитала далі: "А які у вас навички в роботі з графічними програмами?"

"Ем… я вмію користуватися Photoshop, але більше для редагування фотографій, ніж для створення реклами," — зізналася Ліка, відчуваючи, як її впевненість починає танути. "Але я швидко вчуся!"

 "Ну, це добре, але в нашій компанії ми очікуємо, що наші стажери вже мають певний рівень знань," — сказала Ірина, злегка похитуючи головою. "Тут серйозна атмосфера, і ми не можемо дозволити собі дилетантів."

 Ліка відчула, як у неї опускається серце. "Я можу навчитися, обіцяю!" — вигукнула вона, намагаючись виглядати впевнено. "Я дуже креативна і готова працювати над собою!"

"Ви дійсно маєте потенціал," — сказала Ірина,  її тон був стриманим. "Але ми шукаємо людей з досвідом. Це не просто стажування, це можливість стати частиною команди, яка працює на великих клієнтів."

Вийшовши з кабінету, Ліка відчула, як розчарування охоплює її. Але, проходячи коридором, вона стала свідком несподіваної ситуації: асистентка керівника відділу просування, схоже, зламала ногу і терміново потребувала заміни.

 Ліка, хапаючись за соломинку, підбігла до Ірини. "Можливо, я могла б допомогти? Я готова стати асистентом на час, поки ви не знайдете заміну!"

Ірина спочатку виглядала здивованою. "Але… у вса же немає досвіду!"