Розділ 15

Після того, як вони успішно виконали свою місію, зібравши рідкісні ресурси і отримавши важливу інформацію для фараона, Лала і Амір стояли на краю великого переходу. Після довгої подорожі вони готувалися повернутися додому. Землі Пунту залишалися позаду, але їхній шлях був далекий і небезпечний, адже вже на горизонті блимали перші ознаки нових труднощів.

Ночами, під час відпочинку в імлі пустелі, Лала зазвичай проводила ритуали, шукаючи відповіді в сновидіннях і візіях. Вона була занепокоєна: щось у повітрі відчувалося інакше. Вона не могла пояснити це, але її серце відчувало наближення небезпеки.

— Амір, щось не так. Я відчуваю, що ми не самі, — тихо сказала вона, сидячи біля вогнища, коли більшість каравану вже заснула.

Амір, намагаючись зберегти спокій, наблизився до неї, уважно дивлячись у її очі. Він бачив її напругу, її здогадки про те, що щось приховане в тіні. І, хоч він не мав таких вмінь, як Лала, він також відчував, що їхній шлях не буде простим.

— Що саме ти відчуваєш? — запитав він, уважно спостерігаючи за її реакцією.

Лала підняла погляд на зірки, їхнє світло тремтіло у темному небі, наче попереджання про небезпеку. Вона глибоко вдихнула.

— Щось стародавнє прокидається. Важко пояснити, але ми наближаємося до чогось, що не було частиною нашої місії. Що б це не було, нам потрібно бути готовими.

І її слова не забарилися збудити хвилювання серед решти учасників подорожі. На наступний день, коли караван вирушив далі, їхня дорога перетнула межу незвіданого. Над пустелею почав висіти важкий, туманний обрій, а повітря ставало настільки гнітючим, що навіть звичні для них пісочні бурі здавались лише передвісниками чогось значно більшого.

Незабаром вони стали свідками дивного явища. Із-за горизонту наближалися фігури, яких не можна було одразу розпізнати — стародавні мародери чи чудовиська, що втекли з іншого світу? Лала вже була готова до всього, і, незважаючи на страх, вона зібрала свої сили, виступаючи як захисниця, магічно підготувавшись до битви. Амір, зібравши в собі мужність, прийняв її відвагу як знак того, що їм слід об'єднатися знову — не тільки як партнерів, але й як єдиний непереможний фронт.

— Ми маємо діяти швидко, Амір. Якщо ми хочемо вижити, ми повинні вистояти разом. Наші сили тільки тоді стануть непереможними, коли об’єднаються — не тільки фізично, але й магічно, як ми це робили раніше, — сказала Лала, в її голосі звучала рішучість.

Амір кивнув, відчуваючи, як зростає внутрішня сила в ньому. Вони стали одним цілим, і він був готовий до битви. Їхня любов і їхня єдність стали тією магічною силою, що допомогла їм подолати кожну небезпеку на шляху.

Битва була тяжкою. Мародери, які намагалися захопити караван, виявилися набагато сильнішими, ніж передбачалося. Лала захищала їх магією, а Амір, відчуваючи силу свого чоловіка, підсилив її мужністю і майстерністю воїна. Їхня боротьба була не тільки фізичною, але й магічною, з кожним ударом посилюючи їхню синергію.

Коли здавалося, що сила ворогів почала перевищувати їхні можливості, Лала і Амір знову злилися у єдиному пориві енергії, і це стало тим вирішальним моментом. Чарівна аура, що охопила їх, вибухнула, і вороги були відкинуті назад, не в силах чинити опір такій силі.

Караван продовжив рухатися далі, але вже з відчуттям, що вони не просто йдуть через пустелю — вони знаходяться на шляху, який є частиною великої таємниці. Лала і Амір розуміли, що їхні випробування не закінчилися. Їх чекав ще довгий шлях, сповнений небезпек і незвіданих доріг, але тепер вони були готові зустріти будь-які труднощі разом, сильніші, ніж коли-небудь.

Шлях назад додому був важким, і хоча амулети, які Лала отримала в Пунті, давали їм деяку безпеку від природних небезпек, атмосфера в каравані ставала все напруженішою. Боротьба з мародерами, нескінченні піщані бурі і відчуття незрозумілої небезпеки на кожному кроці змішувалися з цією новою тривогою — хтось із їхніх супутників міг бути ворогом.

І все стало зрозумілою несподіванкою, коли, вночі, під час чергової зупинки в оазисі, Лала відчула невідоме зміщення в магії, що вібрувала навколо них. Це була не просто незвична енергія — це було щось руйнівне. Вона звернулася до Аміра, її очі сяяли від розпачу.

— Щось не так, Амір. Я відчуваю, що хтось із нас не є тим, ким він здається, — сказала вона, її голос був тихим, але напруженим.

Амір похмуро подивився навколо. Він бачив незадоволені вирази деяких членів каравану, але не міг уявити, хто саме може бути зрадником. Усі були настільки об'єднані до цього моменту, що навіть думка про зраду була майже неможливою. Але Лала була права — щось змінилося.

Наступної ночі, коли караван знову зупинився для відпочинку, Лала, використовуючи свої здібності, заглибилася в магію оазису, спробувавши знайти джерело цього відчуття. Вона змогла зв'язатися з духами цього місця, і це призвело її до несподіваного відкриття.

Виявилося, що один із членів їхньої експедиції, молодий торговець на ім'я Хасан, був змовником. Він не лише був двоюрідним братом одного з ворогів фараона, але й намагався зібрати інформацію для підготовки нападу на цю частину території, яку вони мали забезпечити.

— Хасан... — прошепотіла Лала, повернувшись до Аміра. — Він не той, за кого себе видає. Ми в небезпеці. Він працює на ворогів фараона.

Амір негайно вирушив у пошуках Хасана, і вже через кілька хвилин вони знайшли його за вогнищем, де він безтурботно готував їжу для себе, ніяк не підозрюючи, що його змова ось-ось буде розкрита.

— Хасан! — голос Аміра був спокійним, але в ньому відчувалася погроза. — Ти підставив нас. Знаєш, що ти зробив?

Молодий торговець підняв голову, але відразу зрозумів, що його обман розкрито. Зі здивуванням в очах він підняв руки.

— Я... не мав вибору! Вони пообіцяли мені… — його голос зник, коли Лала підійшла ближче, випромінюючи свою магічну силу.

— Ти продав нас за обіцянки, що ніколи не будуть виконані, — сказала вона суворо, її очі горіли, як палаючі зірки. — Ти намагаєшся зруйнувати те, що ми будуємо. Іди з нами, і ми тебе будемо судити, або залишай нас і біжи — але з нами тебе більше не буде.