Розділ 10

Подорож через пустелю тривала, і хоча шлях був важким, втомлені, Але Амір і Лала почали звикати до спільних труднощів. Нічні зупинки і тихі бесіди, що відбувалися навколо багаття, ставали для них не просто часом для відпочинку, а й для відкриттів один для одного.

Одного вечора, коли небеса стали темнішими, а тиша пустелі наповнила простір навколо, Амір і Лала сіли поруч біля вогню. Він спостерігав, як вогонь відкидає кола світла на її обличчя, підкреслюючи її риси, які для нього ставали все більш знайомими.

— Розкажи мені більше про Пункт, — попросив він, відкинувши назад голову. — Що це за місце? Що ми шукаємо там, крім ресурсів?

Лала, здавалось, уже давно готова до цієї розмови. Вона опустила погляд і спершу не відповіла, зосереджено розглядаючи полум'я. Потім, зітхнувши, вона почала розповідати:

— Пункт — це не просто земля, Амір. Це легенда, що обвиває кожен куточок цього світу. Там, де магія переплітається з реальністю, а природа — жива. В Пунті вірять, що сама земля є даром богів, обдарованою великим багатством і дарами, якими не володіє жодна інша країна.

Вона поглянула на нього, а в її очах відблискували давні спогади.

— Міфи про Пункт говорять, що це місце, де царства об'єднуються завдяки силі духів і природних елементів. Там живуть народи, які спілкуються з духами і володіють знаннями, що залишилися з часів, коли богині і боги ще ходили серед людей.

Амір слухав її, але в його погляді можна було помітити сумнів. Він, як і всі раціональні торговці, був скептично налаштований до таких розповідей.

— Це звучить більше як міф, ніж реальність, — відгукнувся він, хоч і з деяким захопленням у голосі. — Чи не здається тобі, що ти занадто захоплена цими казками?

Лала сміялася тихо, усміхаючись йому.

— Я теж спочатку не вірила, — сказала вона. — Але коли ти потрапляєш у Пункт і відчуваєш його, коли ти бачиш і відчуваєш саму енергію цього місця, ти розумієш, що це більше ніж просто слова. У Пунті навіть повітря має інший смак, земля під ногами звучить по-іншому. І коли ти слухаєш, ти почуєш голоси предків, які шепочуть тобі свою мудрість.

Амір не міг стримати зацікавленості, хоча ще залишався скептичним. Його погляд все одно був уважний, а думки не покидала ідея, що ця земля приховує більше, ніж просто багатства і цінні товари.

— І ти віріш у це? — запитав він, чекаючи її відповіді.

Лала не зупинилась. В її погляді можна було побачити рішучість і глибоке переконання.

— Я була там, коли була маленькою, з моїм наставником. І я відчула те, про що говорять легенди. Я не кажу, що кожен з нас здатний побачити це, але я впевнена, що цей зв'язок із природою та духами існує. І тому Пункт — це не просто землі для видобутку. Це щось більше.

Вона замовкла, погляд її втратив ясність, ніби вона на мить потрапила в спогади, що відтягли її з реальності. Амір помітив її задумливість і трохи змінився в обличчі. Він зрозумів, що Лала не просто розповідає про якісь екзотичні місця. Вона поділяється частиною своєї душі.

— Це місце... якимось чином тобі дороге, так? — запитав він, м'яко, якби бажаючи зрозуміти більше.

Лала подивилася на нього з легким сумом у погляді.

— Так, — тихо відповіла вона. — І я хочу, щоб ти побачив це також. Тому що Пункт не лише змінює людей, він змінює все навколо. Він надає сили, якщо ти відкритий для цього. Але й попереджає: не кожен, хто прийде туди, залишиться тим, ким був.

Амір відчув хвилювання, що охопило його. Він був приголомшений глибиною її слів. Він почав розуміти, що ця подорож була не лише фізичною, а й духовною. І хоч він все ще залишався скептиком, його внутрішнє прагнення до знань не дозволяло йому залишити цю тему без уваги.

— Можливо, я буду готовий вірити в це, — відповів він, хоч і не зводив погляду з неї. — Коли побачу це на власні очі.

Лала посміхнулася, і, хоча її усмішка була м'якою, у ній відчувався біль, який ховався за її словами.

— І ти побачиш, — сказала вона впевнено. — Але будь готовий до всього. Тому що Пункт не дає нічого безкоштовно.

Вогонь тліїв, а ніч знову занурила все в темряву. Пустеля була тихою, але між ними почувався зв'язок — зв'язок, що ставав все міцнішим з кожним пройденим кроком.