Глава 2. Тео

Я стояв над плитою і чарував. Останнім часом готування всеціло мене захопило. Хоча моя спеціальність аж ніяк не зв'язана з їжею. Я артдиректор, або як називає мене Маккі, генератор ідей, бо придумую ідеї, які зображую на аркуші. Інакше я художник, що просто любить малювати і вже і готувати.

- Запах їжі чутно аж у ванні! - Мене обнімає ззаду моя кохана Шейбі. Схоже, тільки-но з ванни. Гаряче тіло ще не встигло відпустити запах м'яти, лимону і лаванди. Я посміхаюся.

- Голодна?

- Да ти що? Голодна, як вовк. - Сіла на стілець Шейбі. - Думала, що з ванни буде чутно бурчання живота.

- А я то думаю, може то коти гримають один до одного. - Готую я тарілки.

-Та йди ти! - Засміялася блондинка.

Вечеря проходила в тиші.

- Слухай, а Маккі не зайнятий завтра? - Запитала, піднявши очі з тарілки, Шей.

- А тобі навіщо? - Прищурив очі.

- Ну ти ж знаєш, що ми з дівчатами завтра збираємося погуляти. А Мак наче знає як обіграти оці всі автомати. То думала навчить. 

- Думаєш відібрати у автоматів гроші? - Підняв вверх одну брову я.

- Знаєш скільки я витратила на те, що дістати хоча б одну іграшку з цих проклятущих штук? 

-Як три плаття, чотири сумочки і десять туфель? - Уточнив я.

-Іще дві міні-спідниці, вісім походів салон краси і один похід у ресторан.

- Ого! - Присвиснув я. - Бачу іграшки нині дорогі.

- Не те слово! Тож хочу відігратись.

Шей згодом рушила спати, а я залишився ще трохи попрацювати. Незважаючи, що я хоч тільки і придумую та зображую на аркушах різні винаходи, все знаю як їх створювати і як вони працюють. Вважайте це моя додаткова робота. Десь задзвенів мобільний. Так дзвонить тільки Мак.

- Бро, тільки не кажи, що працюєш! - почулося в трубці.

- Тоді промовчу.

- Давай закінчуй, і їдь до мене! - Якась пауза! - Хоча ні. Закінчив потім, бо це може продовжуватися і ніч. Просто їдь до мене.

- Знову випиваєш? 

-Тобі залишив.

-Добре. Чекай.

Роботу довелося відкласти.

Маккі розвалився на стільці з вином.

-Хай! - Ми обнялися і пожали один одному руки.

-Я тут кілька симпатичний дівчат знайшов для знайомства! - Мак показав на дальній столик.

Дівчата і правда були нічого. Та схоже, що одна вже була зайнята, бо цілувалася з хлопцем. Друга, не зважаючи на залицяння іншого, його ігнорувала. Симпатична. Каштанове волосся ніжно обромляло її плечі. А посмішка...

- Ти там що, закохався? - Клацнув пальцями перед моїм обличчям Мак.

- Та ні. - Відмахнувся я.

-А даремно. Симпатична.

- У мене є дівчина! Забув? - Я стукнув по голові друга.

- Чесно, забуваю! У вас такі дивні відносини. Ви більш сусіди, а не пара.

Останнім часом і правда ми з Шей дійсно відсторонилися один від одного. Я постійно в роботі, або на кухні. Шейбі з подругами чи ще десь. Ми рідко разом. Секс рідко. Не ьой що раніше. Не заводить.

-Тебе до речі Шей запрошувала прогулятися завтра і допомогти їй обіграти їй автомати.

- Прогулятися? - Несподівано закашлявся Мак. - А чого не подзвонила до мене?

- Дійсно, в неї ж є твій номер.

Ми сиділи і випивали, а я тишком-нишком спостерігав за брюнеткою за сусіднім столом. Дівчина сміялася і веселилася. Потім до неї подзвонили. Наче її змінили. Така серйозна. Бо згодом вона попрощалася з друзями і рушила на вихід. Цікаво, в неї хлопець є? Господи, про що я думаю?

Я теж не став задержуватися і рушив додому. Маккі залишився поповнювати свої смакові рецептори алкоголем.

Ранок почався продуктивно. Проснувся і рушив на пробіжку. На вулиці лив дощ, капішон і музика у вухах мене мотивували далі бігти. Шей кудись пішла. Наче, хотіла зайти в салон краси. Цікаво, навіщо їй цей салон, якщо вона йде з подругами? Не думаю, що вона буде цікава Маккі. Сходивши в душ, вирішив себе побалувати оладками. Все ж хоч за фігурою я стежу, але ж це оладки! Порадував свій шлунок і свіжим прохолодним апельсиновим соком, грейпфруктовий я випив як проснувся.

- Тепер можна і працювати!

Міккі ще не прийшов. Як сказали мені колеги, у нього мігрень десятого рівня. Не треба було значить накидатися на алкоголь! 

Робота йшла злагоджено і спокійно. Згодом доєднався і Мак. Свіжа голова після алкоголю в нього працювала краще. Так проходили години.

Під обід я вирішив зробити собі відпочинок. Написав Шей, та не відповіла. Вирішив зробити їй сюрприз. Вже під'їжджаючи до розважального центру побачив її подруг.

- А де Шей? - Підійшов до них.

Дівчата чому запереживали.

- Пішла щось купити поїсти... - Промовила Міра, нервового оглядаючись.

- Сказала, що голодна, бо зранку нічого не їла! - Як блискавка писала Хома щось на телефоні.

-Щось довго Шейбі купує їжу! - Долучилася і третя подруга Вікі. - Пішли прискоримо, бо я теж хочу їсти. - І я доказ у неї забуркотів живіт.

- Ми тоді пішли! Пока!

- Пока! - Помахав рукою, як дівчата потікали. - Дивні якісь.

Чомусь працювати більш не хотілось. Так як сьогодні ніяких серйозних зустріч не планувалось, тож сказав, що допрацюю дома, а сам вирішив прогулятися. Іноді зустрічав подруг Шей, ті побачивши мене, різко тікали. На це я лише знищував плечима, бо поведінки просто не розумів.

В якийсь момент побачив Маккі, який умов з двома коктейлями. На мить мені здалося, що хлопець збирається кудись втікати. Проте все ж вирішив поздороватися.

- Хай! Чого не на роботі? 

-Та вирішив зробити перерву і попрацювати вдома. А так оце гуляюсь. - Пояснив я. - А ти як? Вдалося що вижати з автоматів?

- Ти не уявляєш! - Почав Мак. - Ці автоматі дуже вперті. Але я знайшов спосіб.

- І який же?

- Просто кидати туди менше грошей.

- Так щось отримали?

- Спочатку ні, але далі гроші почали сипатися.

- А напої? - Я по показав на коктейлі.

- Це в нас перерва. Далі я покажу майстер-клас, а далі Шей вже сама буде стрибати на цьому. - І згодом добавив. - Добре, я пішов, бо автомати довго не чекатимуть.