Розділ 25

Ліана тихо вийшла з дому, тримаючи телефон у руці. Вулиці ще були порожні, і лише ранкове сонце огортало асфальт теплим світлом. Вона глибоко вдихнула: серце калатало і від хвилювання, і від обережності.

— Все буде добре, — прошепотіла вона сама собі, згадуючи вчорашній вечір із Адамом і пригоди з друзями.

На узбіччі її вже чекав Адам. Його усмішка була такою теплою і спокійною, що Ліана одразу відчула, як напруга трохи розсіюється.

— Доброго ранку! — тихо промовив він, підходячи ближче. — Готова до маленької пригоди?

— Так, — Ліана посміхнулася, відчуваючи, як серце прискорюється. — Хоча я трохи хвилююся…

— Не хвилюйся, — м’яко сказав Адам, беручи її руку. — Ми будемо обережні.

Вони пішли вузькими вуличками, що вели до кафе, де домовилися провести трохи часу разом. Кожен крок відчувався як маленька перемога: Ліана знала, що батько міг стежити, але разом із Адамом вона відчувала себе живою.

— Ти справді смілива, — тихо сказав він, коли вони перетнули перехрестя. — Я б сам так не наважився.

Ліана посміхнулася, відчуваючи, як її щоки трохи червоніють.

— Можливо… але поруч із тобою все здається легшим.

Вони сіли на лавку біля кафе. Місто прокидалося, а літо віддавало тепло й аромат свіжої кави. Адам тихо взяв Ліану за руку і притягнув трохи ближче.

— Ти знаєш, — промовив він, дивлячись у її очі, — навіть якщо зараз є обмеження і контроль, я хочу, щоб ти знала: я тут, поруч. І ніхто не завадить нам цим моментом насолодитися.

Ліана вдихнула і відчула, як серце наповнюється теплом, а легке хвилювання перетворюється на спокій і довіру. Вона опустила голову і тихо прошепотіла:

— Я відчуваю це… і мені добре.

Адам нахилився ближче і торкнувся її губ легким поцілунком, який був ніжним і тихим, але водночас сказав більше, ніж будь-які слова.

— Навіть якщо весь світ слідкує, — промовив він після паузи, усміхаючись, — ми можемо мати свої моменти.

Ліана відповіла усмішкою і легким стиском його руки, відчуваючи, що ця маленька ранкова зустріч стає для неї справжнім відкриттям: життя може бути складним і суворим, але любов і близькість роблять його живим, теплим і справжнім.