Розділ 41

Ранок почався тривожно. Катерина відчула це ще до того, як відкрила очі. У повітрі висів важкий тягар — тиша, яка передвіщала бурю. Данило ходив по кімнаті, нервово перевіряючи зброю, а командир роздавав накази своїм людям.

— Занадто тихо, — буркнув Данило. — Вони не зникли. Вони готуються.

Катерина підійшла до вікна. Здавалося, що ліс навколо завмер. Вона вдихнула повітря, і в грудях защеміло дивне передчуття.

І в наступну мить — вибух.

Скло розлетілося на друзки, ударна хвиля звалили її на підлогу. Данило закрив її собою, а командир уже вигукував команди. Вороги атакували з усіх боків.

— Вони йдуть за тобою! — крикнув командир, вихоплюючи автомат.

Катерина не встигла збагнути сенс його слів, як двері вибили з ноги, і двоє озброєних людей рвонули просто до неї. Данило вистрілив, одного звалив, але другий схопив Катерину, різко затуливши їй рот.

— КАТЯ! — закричав Данило, рвонувшись уперед.

Проте ворог, тримаючи її як щит, почав відступати до заднього виходу. У його руці блиснув ніж. Катерина борсалася, відчуваючи, як лезо ковзає по її шиї.

— Постав зброю, або вона здохне! — пролунав хрипкий голос.

Данило, стискаючи пістолет, важко дихав. Його пальці тремтіли від ярості.
— Якщо ти її зачепиш — я тебе поховаю власними руками.

Командир з холодними очима підняв руку, змушуючи Данила зупинитися.
— Не роби різких рухів. Вони хочуть її живою. Це значить, у нас ще є шанс.

Але шанс був примарним. Чоловік тягнув Катерину все далі, виводячи її крізь хаос бою. Вона відчувала, як серце вистрибує з грудей.

І в останню мить, коли її вже майже витягли назовні, пролунав ще один постріл. Куля свиснула поруч, і ворог з риком відпустив її руку. Катерина впала на підлогу, задихаючись.

Вона підвела голову — і побачила, що стріляв командир. Його погляд був спокійним, наче він усе розрахував.
— Я ж казав: вас так просто не заберуть.

Данило кинувся до неї, пригортаючи її до себе, ніби боявся втратити назавжди.
— Ти моя, Катю. Я нікому тебе не віддам.

Але в глибині душі вона розуміла: це лише початок. Вони хотіли саме її. І тепер вороги не зупиняться, доки не отримають бажане.