Під небом чужого світу

70 глава

 

Щойно всі опинилися по той бік порталу, Валтер обернувся, збираючись перевірити, чи всі перейшли.

Та перш ніж він устиг щось сказати, за їхніми спинами пролунав швидкий тупіт.

— Зачекайте!

Каел вискочив із порталу буквально в останню мить, ледь не врізавшись у Едвіна.

На кілька секунд запала тиша.

Усі повернулися до нього.

— Каеле? — здивувалася Аліса. — А ти звідки тут узявся?

Він випростався, поправив одяг і спробував надати собі якомога спокійнішого вигляду.

— Вирішив, що вам не завадить ще одна пара рук.

Едвін підняв брову.

— І для цього ти біг так, наче за тобою гналася вся Волтерія?

— Я поспішав.

— Ми помітили, — сухо відгукнувся Едвін.

Аліса тихо засміялася, але Каел уже дивився на неї, уважно оцінюючи її стан. Лише переконавшись, що вона стоїть упевнено й почувається нормально, він нарешті видихнув.

Він довіряв усім, хто був поруч із нею. Знав, що Ліліт допомогла їй, що Едвін не відходитиме далеко, а Валтер подбає про безпеку.

Але після того, як він тримав на руках мертву сестру, навіть найміцніша довіра не могла повністю заглушити страх знову втратити когось близького.

Тому Каел і прибіг.

Не тому, що сумнівався в інших.

А тому, що не міг залишити Алісу без власного нагляду.

— Ну що, тепер усі? — запитав Валтер, приховуючи усмішку.

— Тепер усі, — відповів Каел і став поруч з Алісою.

І цього разу ніхто не став його відмовляти.

 

Діставши телефон, який передала їй Еліс, вона знайшла потрібний контакт і натиснула виклик.

Довго чекати не довелося.

— Алло? — майже відразу озвався знайомий голос.

Аліса усміхнулася.

— Ну що, Еліс, давно не бачилися! Став чайник, гостей чекай!

На тому кінці запала тиша.

Аліса навіть відсунула телефон, перевіряючи, чи не перервався зв'язок.

— Алісо?.. — нарешті пролунало у слухавці. — Це справді ти?!

— Ні, це привид із Волтерії. Звісно, я!

Позаду хтось тихо пирснув зі сміху.

— Зачекай! Ти хочеш сказати, що…

— Саме те, що ти подумала. Ми вже тут.

— ЩО?!

Едвін заплющив очі й похитав головою.

— Вона навіть не попередила людину, що збирається приїхати.

— Я попередила, — заперечила Аліса, прикривши мікрофон долонею. — Сказала ж: гостей чекай!

— Це не попередження, Алісо.

— Для мене цілком достатнє.

А з телефону тим часом долинув такий схвильований голос Еліс, що Аліса знову розсміялася.

Схоже, чайник справді доведеться поставити негайно.
 


 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше