Глава 10. Штаб Розуму

Особистість власника кав’ярні опинилась в просторому старовинному залі з високими стелями і колонами. Віконні отвори і склепіння були виконані в старовинному архітектурному арковому стилі, який використовували в середні віки при будівництві замків. Стіни, збудовані з цегляної кладки в сірих тонах, були обвішані картинами, сюжетна лінія яких була досить різноманітна: від портретів, полювання і пейзажів, до історичних та панорамних битв. Приміщення добре висвітлювалося. Промені світла проникали в зал через вікна, виконані в мозаїчному стилі, що просто зачаровувало. Мозаїка оживала і переливалася безліччю кольорів, а промені світла створювали на паркетній підлозі живі картини. Посеред зали стояв величезний масивний дерев'яний стіл з декоративними балясинами замість ніжок. Навколо столу сиділи якісь особистості на стільцях з високими спинками. Величезні спинки з підлокітниками не дозволяли бачити облич. Коричневий лакований стіл разом із стільцями надавали залу царську гідність і середньовічний шарм.

Незважаючи на віддаленість Особистості власника кав’ярні від того місця, де знаходився стіл, він без перешкод розглянув знайомі риси капітана Сінкіна, який сидів на чолі столу і проводив нараду. Сінкін помітив Зберігача капелюха і жестом вказавши на стілець, голосно промовив: «Сідайте!». Його голос громом прокотився залою і вдарився об склепіння. Зберігач підійшов до столу.

- Вітаємо вас, Зберігачу капелюха! - сказав капітан Сінкін і чемно кивнув головою.

Тепер можна було розглянути, що відбувається за столом. Перше, що впало в очі, був той дивний графік зі стіни кабінету Сінкіна, з двома лініями «Час» і «Простір», що беруть початок в загальній точці «Нуль», синусоїдою і цифрами «0-1», «2-4», «7-9», «12-18», «20-25», «30-35», «40-45», «50-55», «65-85», а також з лінією «Істинне Я» поверх синусоїди. Графік вкривав стіл і використовувався присутніми, як військова мапа. Крім графіка на столі знаходилася величезна старовинна Книга, відкрита посередині, також з кабінету Сінкіна, і іменні таблички присутніх за столом. Швидше за все, розмова тривала вже довго, тому що на графіку з'явилися нові крапки і лінії, а співрозмовники виглядали втомленими. Зберігач капелюха присів в кінці столу, навпроти командира Сінкіна.

- Аналізуючи отримані дані і розрахунки, зроблені відділом «Свідомість», - перервавши паузу, викликану появою Зберігача капелюху, - можна зробити наступні висновки, - почав помічник Сінкіна, що сидів ліворуч, - основний удар атаки лукавого ворога прийняли на себе «Захисні поля зовнішньої реальності», вони і постраждали найбільше. Напад припинився після того, як внутрішній підрозділ «Воля» зміг придушити повстання думок, які втекли з «Пам'яті». Хочу висловити подяку начальнику внутрішнього підрозділу «Воля», - сказав урочисто помічник Сінкіна, перед яким на столі знаходилась іменна табличка «Ліва півкуля».

Слово взяв начальник підрозділу «Воля»:

- Після того, як безконтрольні думки зламали код відділу «Почуттів» і вимкнули Щит Віри, нами був зроблений постріл з електромагнітної установки «Імпульс», який і паралізував дію цих думок на деякий час. Ця пауза дозволила нам за інформаційної підтримки відділу «Підсвідомість» відправити загін спеціального призначення «Пам'яті» з приємними спогадами з дитинства, який заблокував негативні почуття, перепрограмовані думками, і не дав їм, як вірусу, проникнути в усі відділення «Душі».

- Як швидко відновлюються почуття? - звернувся Сінкін до пораненого офіцера навпроти біля таблички «Почуття»

- Нам довелося туго! Проникнення сталося миттєво! Захисний код виявився зламаний за секунду, тому у нас є всі підстави припускати, що у лукавого ворога є свої агенти на нашому кораблі «Душа».

- Начальник відділу «Підсвідомість», що скажете ви? - звернувся Сінкін до немолодого чоловіка з галантним шарфом, загорнутим навколо шиї поверх яскраво-синього піджака, який більше скидався на художника, ніж на начальника.

- Зафіксована активність була не помічена раніше в розділі «Минулого». Людина наразі намагається згадати деталі розлучення батьків, що сталось в дитинстві.

- Екран Електромагнітного поля фіксував зростаючу динаміку загальної напруги Нервової системи, - додав співрозмовник, у якого на табличці було написано «Свідомість».

- Який аналіз може зробити «Пам'ять»? - Сінкін звернувся до особи, яка сиділа поруч зі Зберігачем капелюха, літньої жінки в окулярах.

Вона була одягнена в діловий костюм, волосся охайно зібране в гульку на потилиці. Перед нею лежала розгорнута папка з документами, які вона гортала, читала і перекладала в процесі всієї дискусії. Вона закінчила аналізувати документи, як раз в той момент, коли Сінкін звернувся до неї. Взявши потрібний аркуш паперу, вона підняла голову і посунулася ближче до столу.

- Пане «Розум», - звертаючись до Сінкін, почала «Пам'ять».

Тільки зараз Зберігач капелюху звернув увагу на іменну табличку перед капітаном Сінкіним. На табличці було написано «Розум». І Зберігач капелюха згадав, що він вже бачив цей напис на дверях кабінету Сінкіна минулого разу, але не надав цьому особливого значення. Зберігач зніяковів і почервонів. Він мимоволі зробив рух назад на стільці, відсуваючись. Намагаючись приховати своє зніяковіння, Зберігач оперся на лікоть і спробував прикрити обличчя правою рукою, опустивши погляд на стіл. Так він сидів поруч з «Пам'яттю», яка почала свою доповідь. Очі всіх присутніх за столом були звернені в його бік і робили його положення ще важчим. У його голові пронеслися всі ті зустрічі, які вже були з капітаном Сінкіним. І Зберігачу стало важко дихати. Він зробив пару глибоких подихів, намагаючись взяти себе в руки, але спогади не давали спокою. Зберігач капелюха не міг собі пробачити своє невігластво, і йому здавалося, що всі дивляться на нього з осудом. Але потім він помітив, що ніхто не звертає на нього уваги. Це його заспокоїло, і він почав слухати, що говорить «Пам'ять».