Глава 6. Командирський місток

Особистість пані Танко з’явилася на командирський містку поруч з сивочолим чоловіком з охайно вистриженою борідкою і в окулярах. Перед нею знаходився працюючий екран, який займав всю стіну, приєднаний до якогось дуже великого пульта. Подібний пульт Особистість пані Танко бачила на концертах, коли музичні оператори налаштовували апаратуру. Тільки тут замість доріжок було безліч кнопочок з лампочками. Та й взагалі, все приміщення нагадувало кімнату герметичну зсередини. "Точно, музична студія", - подумала Особистість пані Танко.

У цей момент на екрані хтось з'явився і доповів військовим голосом: "Відділ" Свідомість ". Командир, нас атаковано!"

- Який екран фіксує активність? - запитав командир.

- TV, - відповів військовий.

- Дайте запит на обробку інформації в "Зоровий центр", що дивиться особистість?

- Мелодрама.

- Відділ "Підсвідомість", чи є у вас зміни показників стабільності?

На екрані з'явився інший чоловічок, судячи по виправленню, теж військовий і доповів:

- У центрі "Пам'яті" почався заколот ув'язнених думок "образи".

- Негайно опустити Щит Віри - вимогливим голосом скомандував Командир, нахилившись над пультом, натискаючи якусь кнопочку. Загорілася лампочка, і почувся голос на всю кімнату:

- Є командир, виконуємо!

На екрані можна було спостерігати трансляцію того, що відбувалося десь за межами кімнати. Величезний захисний екран, що нагадував електромагнітне поле, наче з фільмів фантастики, утворювався з нізвідки, і, як туман, огортав корабель, формуючи сферу навколо нього.

- Відділ "Свідомість" повідомте показники сьомого екрану «EMP». Які електромагнітні імпульси в Нервовій системі особистості?

- Напруга всередині системи трохи впала.

- Добре, - відповів командир, не звертаючи уваги на Особистість пані Танко.

- Відділ "Підсвідомість", як йдуть справи в Центрі "Пам'яті"? Як поводяться заарештовані думки "образи"?

На екрані знову з'явився військовий і доповів:

- Намагаємося зробити все можливе!

- Негайно посилити охорону!

На екрані з'явився загін солдатів, які кудись бігли. Можна було бачити їх обмундирування. Вони були споряджені, як римські воїни часів розквіту Римської імперії. Вся амуніція була підписана, що надавало їм ще більшої екстравагантності. Воїни були одягнені в однакові обладунки з написом «Праведність» і взуті в сандалі, що кріпляться до ніг шкіряним ремінцем, з шипами на підошві, як у футболістів. На них був напис «Благі вісті». Обладунки підв'язував широкий пояс «Істина», на якому кріпився меч «Слово Бога»» і щит «Віра». Увінчував цей парад давнини шолом «Спасіння».

Тільки зараз командир подивився на Особистість пані Танко, зітхнув і представився:

- Командир корабля "Душа" капітан Сінкін.

- Особистість пані Танко.

На екрані знову з'явився військовий і доповів командиру Сінкіну з явним занепокоєнням в голосі:

- Полонені думки зламали код Нервової системи, прорвали охорону Центру «Пам'яті» і захопили Центр «Почуттів»! З нього вони здатні відключити Щит Віри, і тоді нам буде важко протистояти ракетам Лукавого ворога.

Військовий зник і на екрані з'явився, мабуть, прямий репортаж з величезного ангара з сімома екранами в центрі приміщення, підвішеними до стелі ланцюгами. Два з семи екранів блимали червоними сигнальними вогнями, сповіщаючи тривогу. Це був екран «TV», який фіксував роботу каналу зв'язку в Інформаційному поле, що відповідає за телебачення. І екран «EMP» - електромагнітний імпульс, який фіксував роботу Нервової системи Особистості і сповіщав про всі процеси всередині самої системи.

У командному пункті, де знаходилися Особистість пані Танко і командир Сінкін, ліхтарики на приладах і пульті спалахували часто з якоюсь періодичністю, сигналізуючи, мабуть, про явні проблеми. Сінкін ходив взад-вперед по приміщенню, занурившись в роздуми, чухаючи бороду.

Напруга зростала. На екрані в кімнаті з'являлися картини, сюжети, військові з доповідями, пульт ставав червоним від спалахів лампочок. На екрані знову з'явився той самий військовий, який доповідав погані новини і повідомив:

- Щит Віри зламаний! Центр «Почуттів» повністю перепрограмовано думками «протесту» і більше нам не підконтрольний!

Військовий зробив паузу, переводячи дух, збираючись з силами сказати щось важливе. Сінкін мовчав, дивлячись то на екран, то на пульт. Складалося враження, що він готовий до будь-якого результату в ситуації, що склалася, але в той же час командир залишався спокійний.

- Пане командире, до нас застосували хімічну зброю! Випущені пару десятків ракет лукавого ворога з «отруйною гіркотою» і «жовчю образи»! Через пару хвилин вони атакують перше астральне тіло «Душі».

Після доповіді містер Сінкін відключив з ефіру військового і повернувся в Особистості пані Танко зі словами: «Вам краще покинути це місце». В його голосі не було ні напруги, ні страху, ні паніки. Це були слова, наче батька,, який турбується за свою дитину, бачачи близьку загрозу, і готового взяти відповідальність за ситуацію на себе.