Глава 2. Ретроградний Сатурн у вигнанні

“Кронос (Сатурн)” (фрагмент), 1650, Джованні Франческо Романеллі  

Національний музей, Варшава, Польща

Передбачення від зірок: “Ретроградний Сатурн у вигнанні, а саме в знаку Риб, передбачає період поглибленої саморефлексії, переоцінки зобов'язань і кармічних уроків. Це час для перегляду планів, завершення старих справ і звільнення від зайвих обмежень”

Море нещадно било хвилями об скелі всю ніч, не знаючи ані жалю, ані втоми. Ближче до ранку, коли до гуркоту води додалися спалахи блискавок, я почав думати, що воно скоро постукає в мої двері. На цей раз пощастило. 

Місто-порт Пенефоріс був схожий на велику незграбну медузу, яку море залишило після відлива на суходолі. Його щупальця простягалися від пустельних золотих барханів,  до пагорбів великої бухти. Нижнє місто, один з районів, яке офіційно мав назву Тельфер, знаходилося біля самісінького порту, звідки кораблі відправляються в різні кутки безмежного світу. По суті, Тельфер і є порт, за винятком того, що судна не пришвартовані посеред вулиць. Саме тут знаходилися філії торговельних компаній, стояли склади з товарами, та витрачали важко зароблені гроші численні рибалки та моряки. Безліч дешевих шинків, таверн та домів втіхи працюють цілодобово, щоб задовольнити потреби молодих шибайголів та поважних морських вовків, які відчайдушно шукають забуття після довгих мандрів. 

Гроші ллються рікою, проте район краще від цього не стає. Брудні вулиці просмерділи рибою та гнилими водоростями. Заклади не мали нормальних фасадів чи вивісок. Навіть будинки розпусти просто позначають малюнком червової дами чи валетом пік на дверях. Більшого не потрібно. Всі і так знають в які двері, і навіщо треба заходити. А якщо хтось заплутається, то всім байдуже.

Порвані сіті, риб’ячі нутрощі, луска та биті мушлі валяються тут на кожному кроці. Дренажна система геть стара та занедбана. Щоб пройти деякі вулиці після зливи, треба мати міцні високі чоботи. Це нікого не дивує і не відлякує. Так, до справжніх нетрів нижньому місту ще далеко, але тут треба розуміти з чим порівнювати. Якщо поглянути на район недоторканих - то в Тельфері знаходилися саме вони.

Пенефоріс складався з чотирьох великих та дуже різних районів, які з'єднувалися, а точніше роз’єднувалися, мостами через канали. Район недоторканих, чи золотий район, носив назву Аурум, не тільки через те, що абсолютно всі розкішні маєтки були побудовані з жовтого сонячного каменю. Тут мешкали тільки вища знать, представники королівської родини та наближені до цього кола особи. Хоча, сам король Гравілон лише пару разів осяяв своєю появою літню резиденцію, королева часто приїздила сюди відпочивати разом з дітьми. І це не дивно, Овіда була родом з островів і сумувала за теплим морем Нанджи. Аурум розкинувся на високих пагорбах, які утопали в зелені. Вид з них відкривався розкішний - все місто, як на долоні. З одного боку він упирався у скалисту прірву, під якою плескалося бурхливе море, а з інших - високий мур з вартовими. Потрапити без запрошення сюди було доволі складно.

Аргентум, вже був більш доступним для пересічних містян. В срібному районі розташувалася міська ратуша, кафедральний собор імені святої Йови з академією для дівчат та школою мистецтв, управління торгового порту з чоловічою гімназією, купа адміністративних будівель та банків. Якщо потрібно було знайти вуха, щоб запропонувати вельми вигідний проект, то всі голови, щоб його вислухати, сиділи тут. Яскравими самоцвітами по ньому були розкидані театри, бальні зали, ресторани, чайні, магазини з модними сукнями, вишукані ювелірні дома та кращі мебльовані готелі.  В цьому районі навіть кладовище було своє. В Аргентумі все було зроблено, щоб еліті не потрібно було часто кудись виїжджати, як при житті, так і після смерті.

Аєрам, найвіддаленіший від моря район та серце торгівлі займав всю північно-західну частину міста. Чого тут тільки не було: прянощі, тканини, самоцвіти, посуд зі срібла, витонченої порцеляни чи тонкого скла. Всі товари, які прийшли в королівство морем, спочатку потрапляли сюди. Скільки Аєрам мав торговельних площ? Скоріше за все, цього ніхто точно не знав. Стихійні базари могли виникнути на розі будь-якого будинку, а вже завтра продовжитися зовсім в іншому місці. Рай для життя купців середньої руки. Оренда гарних, але не дорогих апартаментів? Будь ласка, обирайте на ваш смак. Вар'єте, де дами танцюють з віялами і подають вишукані напої, щоб відволіктися від рахування грошей? За рогом є чудове місце, обов’язково завітайте, с’йоре. Вам потрібно купити нові чоботи чи шкіряні рукавиці для кінної їзди? Беріть дві пари, на третю знижка.

І, нарешті, Тельфер - нижнє місто. Ронські квартали, домівки простих моряків та рибалок, і бідняцькі дома, які створила для знедолених спілка меценатів. Саме в ньому, я знайшов прихисток. Дід мого друга Азіза володів виробництвом з виготовлення хімічних барвників та фарбування тканин. Морем йому доставляли рідкісні компоненти з-за моря Нанджи, і іноді ці ж кораблі відвозили готовий товар назад. Старий майстер Зігфрид завжди мене сприймав, як одного зі своїх онуків, тому з’явитися до нього на поріг без попередження, не було занадто зухвалим рішенням.