Під дощем можна гуляти
1
Під дощем можна гуляти. А можна мокнути. Вибір за вами.
Намагалась перечекати дощ. Не вдалось.
Ступаю крок за двері ТЦ, а там прохолодні ласкаві краплинки ніжно опускаються на шкіру. І зненацька зрозуміла, що це приємно, попри очікування сирих дрижаків. Йдучи серед людей, що перечікували дощ під деревами і парасольками, я помітила кілька здивованих поглядів. Вони питали: чому вона не тікає і не ховається, а йде так, ніби тут не дощ, а перші теплі весняні промені? А я розправила ширше плечі і дозволила собі відчути те, що справді відчувала, а не те, що звик думати привчений до шаблонів мозок. І це була чиста насолода, волога, як перша хвиля збудження від любощів. Потім прийшло відчуття радості від свободи почуттів. Поволі я наближалась додому, а дощ підсилювався. Моя тонка коротка сукня вже прилипла до тіла, а дощ продовжував наполегливо прокладати доріжки по шкірі, заливаючи насолодою кожен міліметр.
Я люблю дощ. Не той, що злива чи з буревієм. Хоча... Той теж люблю, тільки то вже краще в теплій домівці з чашкою чогось теплого і пледом.
Дощ сьогодні теж любив мене. Взаємність - чудове почуття.
#743 в Різне
#1066 в Сучасна проза
Відредаговано: 27.06.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
