5

Теплі сонячні промені нахабно проникали в клас, засліплюючи деяких особливо невдало обравших собі парту учнів. Незважаючи на те, що урок біології був у розпалі, на голос вчителя майже ніхто не реагував, навіть Мей зі своїм вічним прагненням до знань. Відкинувшись на спинку незручного стільця, вона, розімлівши, витягла ноги під партою і ліниво виводила каракулі у зошиті на листку в клітинку. Відчайдушно хотілося спати — після вчорашніх «пригод» вона всю ніч не стуляла очей — читала мораль Алексу, який зателефонував їй близько десяти. Зараз можна було з упевненістю заявити про те, що розмова не мала ніякого ефекту, тому що Алекс, здебільшого, просто мовчки сопів у трубку і не говорив майже ні слова у відповідь на шиплячі обурення Мей, якій доводилося говорити якомога тихіше, щоб не розбудити батьків. Розмова тривала приблизно до третьої ночі, а після закінчення Стейсі стало зрозуміло, що лягати вже не мало сенсу — три години погоди не зробили б. Так що час, що залишився до підйому, дівчина присвятила повторенню екзаменаційних квитків.

Вільямс, що сидів на сусідньому ряду, відчайдушно намагався зловити невеликим дзеркальцем, запозиченим у когось із дівчаток, сонячний промінь. Одного короткочасного погляду в бік однокласника вистачило Мей, щоб зрозуміти — промінь має призначатись їй та послужити способом привернення уваги. Але хай він хоч кістьми тут ляже, голову вона не поверне. Чомусь саме зараз Мей було відверто неприємно перебувати в одному приміщенні з тим, кого вона врятувала вчора від ночівлі за решіткою, ризикуючи при цьому своєю шкірою та відносинами з батьком, який був капітаном поліції. Якби він дізнався про це... Мей навіть не хотіла думати, що було б. 

Справа голосно шикнули, і метушня Вільямса припинилася — судячи з важкого погляду, який дівчина відчула на собі і мимоволі зіщулилася, це Кайл намагався зараз пропалити в ній дірку. І чим таким вона йому не догодила?

— Містер Армстронг, ви шию не скрутите собі? Мені паралізований у класі не потрібен. - втомлено промовила вчителька біології.

По класу пройшов награний смішок, який донісся від парочки «улюбленців» біологічки. Прекрасна тактика — смійся з будь-якої дурниці викладача і отримуй прихильність на іспиті. Мей теж зобразила б смішок, якби очі її не злипалися. А попереду ще фізика... з'явилася стійка спокуса відпроситися і піти додому, щоб хоч трохи поспати. Зараз приходило розуміння того, що треба було все ж таки віддати пріоритет нічному сну, а не квиткам, від яких і так вже нудно.

— Мей! - позаду пролунав голос Томаса, і Стейсі ліниво нахилила стілець назад, тим самим підсуваючись до однокласника. — Що там після рецесивних ознак?

— Не знаю, я не пишу. - обличчя хлопця витягнулося після цієї фрази.

— Сталося щось? 

Мей мимоволі видала тихий смішок. Варто було їй було тільки раз не записати конспект, як їй вже готові були викликати швидку. 

— Все нормально, просто втомилась. Думку втрачаю. 

— Дати потім переписати? 

Мей втомлено кивнула та глянула на годинник. Ще цілих 15 хвилин...

... — Зачекай-но! 

Навіть незважаючи на те, що вона вискочила з класу найпершої, мабуть, взагалі вперше в житті, він її таки наздогнав. І не просто наздогнав, а ще й міцно схопив за руку та ривком розгорнув обличчям до себе. Довелося застосувати силу, щоб звільнити зап'ястя з мертвої хватки Вільямса. 

— Чого тобі треба?

— Щось ти не дуже люб'язна. — Джейк зібрався вже було висловитися в характерній для себе манері, але, побачивши лід у погляді своєї двічі рятівниці, шумно видихнув. — Що трапилося?

— В якому сенсі? — Мей склала руки на грудях і подивилася на однокласника так, як зазвичай дивилися на дитину, що розбила дорогу вазу.

— Мені здалося, що тільки вчора все нормально було.

— Ти маєш рацію. Тобі здалося. — Мей зігнула брову, і Джейк насупився. Зараз дівчина була зовсім не така, як вчора, коли рятувала його. — Можеш вважати, що мені просто стало гидко перебувати з тобою поряд.

Останню фразу вона ніби виплюнула, постаравшись зробити боляче Джейку. Не бажаючи слухати відповідь, вона розвернулася і якнайшвидше рушила до сходів, подумки сподіваючись на те, що Вільямс не рушить слідом. І він не рушив, залишився стояти на місці, ніби облитий крижаною водою. Або чимось іншим…

...З уроку вона просто втекла, вирішивши, що завтра обов'язково підійде до вчителя і розповість про голову, що раптово розболілася. Перебувати в школі й далі просто не було сил, тим більше, не було сил на те, щоб ще майже годину терпіти на собі високомірні погляди Кайла та приниженого нею Джейка.

Чомусь Мей зовсім не відчувала докору сумління з приводу того, що ігнорує Джейка. Врешті-решт, він сам винен. Тим паче обманом навряд чи досягнеш чогось хорошо, хіба не так?.. Але, занурюючись у роздуми все більше і більше, Мей дійшла до думки, що все ж може зрозуміти Вільямса. Зрештою, всі хочуть гарно жити, а ті хто кажуть "Не в грошах щастя" — жалюгідні брехуни.

Навіть Мей прагнула до цього "гарного життя". Скільки разів Алекс пропонував подрузі приєднатися? А скільки разів вона у відповідь на це обурювалася, наче її занурювали у відро бруду? Раніше якось не траплялося всерйоз замислюватися над цими питаннями, а зараз, коли трапився такий інцидент, дівчина повністю віддалася цим роздумам. Її батько — капітан поліції, мати — домогосподарка, особливо багато грошей у сім'ї ніколи не було. Проте навіть замислюючись над варіантами заробітку, Мей до останнього відчайдушно гнала від себе думки про можливість «співпраці» з Говардом. Краще вже приносити додому три копійки і не відчувати при цьому докорів сумління, ніж мати набагато більше, але ходити краєм.

 ...Зрізи та індексація строк сьогодні піддаватися ніяк не бажали, і написаний код лише танцював перед очима, не даючи нормально зосередитися. Зрештою, це стомило, і Мей відклала з роздратуванням закрила кришку ноутбука, вирішивши сьогодні більше не зв'язуватися з цим. За годину мали повернутися з роботи батьки, час би зайнятися вечерею. Готувати Мей не любила і не вміла, але, як у майбутньої студентки, яка рано чи пізно з'їде від батьків, вибору у неї не було — доводилося вчитися, постійно спалюючи яєчню з беконом. Сьогодні було простіше — макарони із сиром та сосисками. Головне, не примудритися спалити і їх.