64

Я усміхнулася у відповідь та накинулася на нього з поцілунками: пристрасними, жаданими, очікуваними. В ту мить забула про втому, про останні два останні жахливі дні, про його зраду з Нефтіс та про інші проблеми, що так турбували мене, існував лише він. Кірос наче зцілював, поруч з ним почувалася краще, сильнішою та захищеною.

Через деякий час, сидячи у джакузі та ніжачись в обіймах свого чоловіка, все ще почувалася брудною. Хоч волосся вимили два рази запашним шампунем, все одно здавалося, що по ньому безперешкодно стрибають блохи. Коханий засміявся:

- Не вигадуй, з твоїм волоссям усе гаразд, жителів немає, я перевірив. Незабаром нам принесуть сюди їжу, тобі потрібно добре харчуватися.

 Його слова повернули до реальності. Я розповіла про умови в яких жила та роботу, яку виконувала. Перебування нарпів у клітках вважала неправильним, а ставлення до них взагалі неприйнятним. Кірос слухав мене мовчки, терпляче та уважно. Дочекавшись, коли я закінчила свою емоційну розповідь, спокійно та монотонно пояснив:

- Робота у шахті важка, але на жаль для добування мінералу магію використати ми не можемо і немає потрібних технологій. Хтось мусить її виконувати. В надії, що охочих заходити за бар`єр буде менше, я поширюю чутки, що всіх нарпів яких ми виловлюємо та одразу убиваємо. Замість того, щоб присуджувати цим злочинцям смертну кару, їх відправляють на роботу у шахту. Чому нарпи живуть у клітках – не знаю, в’язниця добре оснащена камерами з усіма умовами, я дізнаюся причину такого розміщення.

- Нарпи отримали довічне ув’язнення? – з мовчанки та погляду Кіроса, зрозуміла, що моє припущення було влучним. Продовжувала обурюватися - Це несправедливо. Нехай попрацюють декілька років і відпусти їх. Все життя прожити у полоні тільки тому, що перетнули бар`єр це занадто.

Коханий притиснув мене до себе сильніше і почула його голос. Здається, то були думки мого чоловіка: «Вона занадто добра, хоче всіх врятувати. Кожному співчуває та бажає допомогти. Я в порівнянні з нею справжнє зло». Та сказав він інше:

- І тоді всі дізнаються, що насправді я не убиваю нарпів, охочих порушувати захисну сферу побільшає. Мені потрібно, щоб хтось добував мінерал.

Нашу дискусію порушив дзвінок у двері. Я злякано перевела погляд на коханого, надіюся він не дозволить щоб хтось бачив мене оголену у джакузі. Імператор спокійно наказав:

- Заносіть, – поглянувши на мене, пояснив, - нам їжу принесли.

У кімнаті з`явилася летюча таця, який приземлився на підлозі неподалік від Кіроса. Двері зачинилися і я полегшено видихнула. Коханий взяв тарілку до рук і поклавши мені до рота зелений шматок невідомої страви, впевнено заявив:

- Я тебе нагодую.

Була голодна, тому протестувати відмовилася і з апетитом з'їла все, що мені запропонували. Нарешті мій шлунок зрадів і заспокоївся. Порожня таця лежала на підлозі, а я ніжно цілувала свого чоловіка, вирішила таким чином висловити подяку і схоже йому подобається. Але в голові знову виник спогад його поцілунку з Нефтіс. Хоч розумію, що то була магія та досі відчуваю біль у своєму серці. Не витримала і попросила:

- Пообіцяй мені, що ніколи більше нікого не поцілуєш крім мене.

Він здивувався і трохи відсторонився:

- І навіть маму?

Кірос ще жартує на таку тему, хоч, мабуть, знає як мені неприємно. Легенько вдарила його долонею у груди, але моя рука була успішно перехвачена та зацілована:

- Ти знаєш, що я маю на увазі. Ніяк не можу забути твої поцілунки з Нефтіс.

Коханий посерйознішав і задумався. Це мені не сподобалося, що він роздумує, невже допускає, що може ще когось цілувати? Нарешті порушив гнітючу тишу:

- Клянуся нікого ніколи не цілувати крім своєї дружини та кровних мені родичів. Клянуся захищати та оберігати свою дружину навіть ціною власного життя – і вимовив якісь незрозумілі для мене слова та одразу пояснив, - Це магічна клятва. Я не зможу її порушити, магія не дозволить. Хоча не розумію навіщо тобі захотілося цієї обіцянки, адже руна і так не допустить моєї зради.

Давати магічну клятву я не просила, сам проявив ініціативу, а щодо рун, то вони не були гарантією вірності, як і його обіцянка. Але хотілося, щоб це прозвучало з його вуст:

- Але ж уже були випадки, а я надто ревнива, щоб ділити тебе з кимось.

- То сталося тільки завдяки чарам, тепер навіть вони не змусять мене порушити клятву.

Щоб я заспокоїлася почав цілувати та пестити мене. Я замуркотіла від задоволення, зрозуміла, що в обіймах свого чоловіка найкраще. Ми попрямували у парну, де Кірос зробив розслабляючий масаж, а я навіть не знала, що він такий умілець. Сауна зробила свою справу і почало хилити на сон. Швидко прийняли душ і коханий відніс і поставив мене на ліжко та ліг поруч перед тим, дбайливо накривши ковдрою. За декілька секунд я міцно заснула у його обіймах. Так спокійно не спалося давно, відчувала, що я вдома й у безпеці.

Кірос

Дивитися як мирно спить кохана у моїх обіймах одне задоволення. Нарешті вона зі мною і зараз головне не втратити її, зуміти захистити. Сьогодні на мене чекала ще одна справа, яку відкладати не міг. Неохоче підвівся з ліжка та тихо перемістився до гардеробної кімнати, в якій швидко одягнувся. Покинути крихітку без охорони не міг, тому зв’язався з Лукасом та наказав прибути разом з Кассандрою до мого кабінету, куди теж направився. Як тільки вони з`явилися повідомив: