51

Всі погляди були прикуті до нас. Навіть слуги застигли на місці й з цікавістю спостерігали за сімейною сценою. Мені стало соромно, адже вона мала рацію, ми не маємо право цього робити. Як же дратували закони цього світу, чому не можна просто розлучитися, а ще краще виходити заміж за власним бажанням. Проте Кірос не мав наміру змовчати на претензії Нефтіс:

- Заспокойся, ми познайомилися лише вчора і я не зобов’язаний терпіти твої вибрики, бо в тебе така ж руна як і в мене. Адріану знаю довше і вона для мене дуже багато означає.

У всіх і навіть у мене, з`явилися ошелешені обличчя. Фактично Кірос майже зізнався у своїх почуттях. Я винувато опустила очі, не могла витримати тих пронизливих поглядів, якими нагородили мене оточуючі. Вазиліс заперечив:

- Власне зобов’язаний. Руни одружили вас, тож навчися поважати свою дружину. Тебе причарували, ти втратив здоровий глузд.

Коханий підскочив зі свого місця та смикнув мене за собою і я змушена була підвестися:

- Я при здоровому глузді, мислю тверезо як ніколи й досить списувати усе на чари. Цього разу руни помилилися, вони поєднали не тих людей. Ми змушені залишити  вас і зустрінемося знову, коли ви будете готові прийняти мій вибір.

З цими словами він відкрив портал та різко потягнув мене у нього. Все сталося настільки швидко, що я отямилася уже у кімнаті Кіроса. Знала, легкою ця зустріч не буде, але на таке закінчення ніяк не очікувала. Коханий дуже розізлився, в його очах сяяли блискавки. Не хотілося, щоб через мене він сварився з батьками, намагалася його заспокоїти:

- Не гнівайся, вони всі мають рацію. Ми не маємо право так себе поводити, ще й на очах в інших.

- Я не звик, щоб мені наказували. Останній раз я виконував чиюсь волю майже сто років тому, коли ще не був імператором. Руни не змусять мене жити з Нефтіс, чи з ще з кимось, я кохаю тебе. Не впевнений, що вона моя дружина, руна пекла під час нашого з нею поцілунку.

Схоже у гніві Кірос сказав зайвого. Поцілунку? Він же запевняв мене, що між ними нічого не було. Злісно глянула на нього. Цікаво у чому ще обманув. Я лише тихо мовила:

- Коли? – решта слів була зайвою, чоловік і так, мабуть, чув мої думки.

- Вчора ввечері, як відчув біль одразу перенісся до тебе. Від твого поцілунку руна не пече, - не знаю, що було гірше - те, що він мене обманув, чи те, що після поцілунку з Нефтіс одразу цілував мене. Кірос винувато взяв мої обидві руки у свої долоні, - ну чого ти, не сердься, я не маю до неї жодних почуттів, а цим вчинком тільки перевірив нашу взаємодію.

Згадала, як вчора відчула пекучий біль на шкірі в області серця. Невже він викликаний цим поцілунком? Образа говорила замість мене:

- Схоже ти таки дозволив рунам вибрати за тебе. Якби у вас з Нефтіс була взаємодія, то ти б мене відпустив, правда ж?

Кірос міцно обійняв мене:

- Ні, не кажи такого. Насправді я радий появі Нефтіс, бо щойно вона з`явилася, я зрозумів, що кохаю тебе. Коли вранці ти мало не пішла, усвідомив це ще більше і вже не сумніваюся у своїх почуттях, – він поцілував мої вуста і я не змогла опиратися цьому поцілунку, був таким приємним і бажаним. Моїм тілом знову заволоділи мурашки, які бігали по ньому так, наче влаштували собі марафон. Переконавшись, що я трохи заспокоїлася, коханий нагадав:

- Нас чекає Аверьян, він перевірить наші руни і можливо знайде вихід з цієї заплутаної ситуації.

Я кивнула, хотілося якнайшвидше дізнатися наші шанси. До кабінету мага ми дісталися порталом. Мабуть, Кірос не хотів зустріти кого не будь на нашому шляху. На вигляд молодий чоловік уже чекав на нас. На столі були якісь колби з рідиною, висушені рослини та кристали. На нашу появу відреагував шанобливо, ледь схилив голову й привітався. Імператор познайомив нас:

- Це Адріана, дівчина про яку я розповідав, а це – Аверьян, найкращий маг імперії.

Той трохи засоромився такому представленню:

- Ну що ви, не перебільшуйте, я всього лиш маю великий досвід. Прошу, сідайте, будь ласка, – вказав рукою на два широких крісла. Ми слухняно виконали прохання і він продовжив, – з вашого дозволу я перевірю чи не застосували на вас закляття.

Кірос схвально кивнув, чоловік підійшов до столу, забрав звідти гострий кристал у формі трикутника та колбу з прозорою рідиною. Наблизився до мене і взяв мою ліву руку. Кристалом проколов безіменний палець, майже так само, як у лікарні коли беруть аналіз крові, й вицідив декілька капель моєї червоної рідини у колбу. Повільно перемішав місткість у своїх руках і вона набула рожевого відтінку із зеленими та синіми смужками. Брови мага здивовано потягнулися до верху і він злякано глянув на Кіроса, який заявив:

- Озвуч те, що виявив, Адріана повинна це знати.

Схоже подумки Аверьян повідомив коханому результат. Розвернувшись до мене, сказав:

- На вас накладені три закляття: стримування сили – саме тому ваша магія не проявилася повною мірою та любовне, яке відчувається слабо. Найдивнішим є невідоме мені закляття, викликане приховати істину та показати іншу. Не знаю, що саме від нас заховали.

Шокована таким висновком. Напевно комусь я дуже заважаю, якщо прийняли такі заходи стосовно мене. Але найстрашнішою здавалася можливість, що моє кохання до Кіроса викликане любовним закляттям. З відчаєм подивилася на нього. Чоловік зблід, його очі посмутнішали. Не правда, не може такого бути, я впевнена, що ці почуття належать мені. Він тихо озвався: