4

Та що це таке? Ким він себе уявляє, такий самовпевнений, пихатий бовдур.  Мабуть, крім зовнішності у нього переваг більше немає. Поспішила запевнити:

- Впевнена, що надалі так і буде.

Він відійшов від мене та став біля центру столу:

- Якщо ми все вирішили, тоді сьогодні навчіть свою нову напарницю всього чого зможете.

Після цих слів він зник у порталі і я полегшено видихнула. Надіюся більше ніхто не чує моїх думок. Як же захотілося додому, де ніхто не порпається у моїй голові. Після сніданку кімната перетворилася у тренувальний зал. Стіл зі стільцями зникли і з`явилися бойові манекени, зброя, мішені та якісь знаряддя. Розпочали зі зброї. Мені дали довгий пістолет, для якого на поясі було особливе місце. Вияснилося, що він стріляє не кулями як наші, а електричними зарядами, потужність яких можна було регулювати. Спробувала влучити у мішень і з пістолета полетіла електрична куля та оминула ціль. Після години марних намагань я зрозуміла, що безнадійна. Зброя - це не моє. Тоді Джорах запропонував виростити крила, у мене вони вже мають бути. Уважно слухала його пояснення, намагалася сконцентруватися, але зі спини так нічого не з`явилося. Перейшли до бойових вправ і очікувано, в цьому теж зазнала невдачі. Здається я справжня нікчема, у мене нічого не виходить, залишалося стояти в стороні та захоплюватися майстерністю напарників.

Через деякий час Кассандра вирішила розповісти про магію. Ми пішли до мене в кімнату і вона простягнула невеличку чорну кульку:

- Це м’яч інформації. В ньому містяться відомості про все відоме нам. Щоб отримати дані вибери зручну для себе форму. Можеш переглядати або читати. Спробуй.

Дивний винахід. Винайшли м’яч, а колись люди зі свитків читали. Варто було мені таке згадати як чорна кулька перетворилася на пожовклий довгий свиток. От технології, а у нас тільки планшет придумали. Свиток перетворився на планшет. Я не встигала подумати як воно миттю змінювало форму. З такого читати не зручно, краще хай книжка буде. Моє бажання виконалося і планшет трансформувався у книжку. Кассандра з посмішкою спостерігала за мною:

- Подобається?

- Так, у Вас прекрасні технології. Я б хотіла побачити місто. Чи де ми зараз?

Трішки завагавшись, вона повідомила:

- Поки зарано. У нас наказ не випускати тебе на вулицю поки не освоїшся, й це може бути небезпечно.

О, я тут бранка? Встигли мене полонити, цікаво хто так дбає про мою безпеку:

- Від кого наказ?

Кассандра розвернулася від мене та підійшла до стіни. Опустила голову та тихо мовила:

- Від імператора. Зрозумій, досі у нас не було людей з іншого світу, от він і хоче, щоб ти дізнавалася про все поступово, розуміє, що тобі зараз важко і бажає полегшити твій шок.

Про мене дізнався сам імператор! Неочікувано.  Але хоч щось я маю право знати. Уявила вікно у стіні й воно з`явилося. Поглянула у нього та затамувала подих від побаченого:

- Те, що я бачу у вікні це насправді?

Дівчина підійшла до мене та промовила:

- Так, щодо цього розпоряджень не було.

Перед мною відкрився  нереальний краєвид. Небо зеленого кольору на якому виднілося два сонця. Одне більше та яскравіше, інше менше та тьмяніше.  Можна було розгледіти три супутники, які легеньким відблиском прояснювалися на небі. Довкола розмістилися високі будинки з товстими скляними стінами темного кольору, яких розділяла не широка дорога.  Людей на вулиці не було. Зовсім. Кассандра пояснила, що потреби виходити немає, оскільки у потрібні місця дістаються порталами. На протилежній стіні краєвид повторювався, лише вдалині виділялася висока споруда на вигляд з піщаними стінами, округлими вікнами та широкою терасою. Це був імператорський палац і він відзначався серед сучасної архітектури, але мені дуже сподобався. Хотілося б там побувати. Схоже ми жили у столиці.

Кассандра мене залишила і я зручно примостившись на ліжку, почала читати імпровізовану книгу. Вияснилося, що головний у них імператор якому підкоряються люди. Від ворожих істот все людство надійно заховано під магічним куполом, який час від часу руйнують нарпи та проникають усередину. Робота охоронців створена для того, щоб виявляти та виловлювати монстрів. Інформація яка мене цікавила, сама з`являлася  в книзі й без моєї допомоги перегорталася на потрібну сторінку.

Мене турбували руни, явно що з моєю щось не те. Виявляється все, що я знала про них раніше – правда. Отже, я справді заміжня. Руни можуть бути різних кольорів та форм, все індивідуально. Сила подружжя збільшується, кожен з них володітиме власною магією та магією свого обранця. Не пощастило Джораху, я ж без сили. Якщо хтось із подружжя зрадить або навіть поцілує іншу людину протилежної статі, то твоя половинка про це дізнається. Руна пектиме та викликатиме нестерпний біль як у зрадника, так і у зрадженого. Добре, що хоч на думки таке не поширюється, а то напевно моя рука давно стліла б. 

Захотілося більше дізнатися про імператора, який вважає мене полонянкою. Проте коли запитала про це книжку, вона написала «У доступі відмовлено». Схоже його пильно охороняють. Тоді запитала про свого чоловіка Джораха. З`явилося фото та скупа інформація яку я вже й так знала. Тільки кілька речень і все. Це саме стосувалося Кассандри та Лукаса. Як тільки наважилася запитати про Кіроса, про того хто мене найбільше цікавив, знову було відмовлено у доступі. Що в нього за посада, що навіть книга береже це у таємниці? Напевно якийсь міністр чи хто там у них існує.