22 Вівіан Блекроуз

Коли дракон запропонував розповісти про мої магічні здібності, я задумалась про те, чи варто йому довіряти.

Трохи повагавшись, я сказала, що розповім йому про свої магічні здібності, якщо він теж поділиться таємницями.

Я й не очікувала того, що Ердан Валькрейн погодиться на подібне, тому дуже здивувалась.

- Валькрейне, ти щось чув про відьмака на ім'я Салем Рурк? - запитала я, відпивши з чашки чаю.

- Так, чув... Він був справжньою легендою. Відьмаки народжувалися рідко і їх було дуже мало, але кожен з них володів величезною магічною силою. Салем Рурк був одним із героїв війни з монстрами. Дуже шкода, що він загинув. Салем пожертвував собою, щоб врятувати невеличке містечко від монстрів... - відповів Ердан, чим надзвичайно мене здивував.

Я й уявити собі не могла того, що такий пихатий аристократ ще й дракон знатиме щось про звичайного відьмака. Хоча, герцог Валькрейн очолює Таємне Управління, тому і знає багато всього.

- Салем Рурк був моїм батьком... - зізналась я, поглянувши на дракона.

- Ого... Неочікувано... Дуже навіть неочікувано... Я не знав, що у Салема були діти.

- На скільки мені відомо, я не єдина його дитина. Тоді він загинув, захищаючи місто з останніх сил, бо там були ми з мамою... - відповіла я, важко зітхнувши.

- Мені дуже шкода, що так сталося... Але ж ти носиш прізвище Блекроуз.

- У відьом успадковується саме  прізвище матері. Дивно, що ти цього не знав, Ердане.

- Я знав, але думав, що відьмаки - це виключення. Все ж вони дуже сильні...

- Сильні, але майже всі гинуть молодими, бо за їхню силу потрібно платити... І часто ця ціна являється занадто високою. Тому у більшості випадків відьмаки не встигають завести сім'ю. Це зворотня сторона сили відьмаків, про яку ніхто не знає. І я дуже сподіваюсь, що і ти не будеш патякати зайвого.

- Повір, Вівіан, я вмію зберігати таємниці, - запевнив мене Валькрейн.

- Відьмаки мають платити за свою силу. Платою мого батька була ненажерливість. Він мусив дуже багато їсти, але не дивлячись на це постійно відчував голод. Це неособливо приємно, але в порівнянні з іншими - дрібниці. Моя бабуся колись розповідала, що один відьмак змушений був щоразу після використання своєї магії корчитись від болю кілька днів і ніщо не могло йому допомогти. Такою була ціна за його силу...

- Звідки ти знаєш, що не єдина дитина Рурка? Тобі про це розповідали? - неочікувано поцікавився Ердан Валькрейн.

- З цим все просто... Коли гине Відьмак і у нього є дитина, то його магічні здібності повністю переходять їй. Якщо дві дитини різної статі, то сила переходить хлопчику. Якщо було два сини, то ділиться навпіл. Якщо дві дочки, то старша успадковує майже все, а молодша - лише невелику частину. Судячи з того, що дісталося мені, саме я і є молодша донька, - терпляче пояснила я.

- Тобто десь є відьма з такою жахливою силою, що була у Салема Рурка?

- Це може бути не обов'язково відьма. Можливо, що це ельфійка чи демонеса... Хтозна, з ким там плутався мій батько.

- Це серйозно ускладнює задачу. Вівіан, я знаю, що Рурк володів вибуховою магією. В якій мірі ти можеш нею користуватися?

- Я успадкувала лише жалюгідну частину батьківської сили, тому і використовувати її можу дуже рідко, але плату за користування плачу постійно. Звісно, моя ненажерливість теж слабша, тому я просто їм трохи більше і трохи частіше, ніж інші.

- Тобто при бажанні ти можеш влаштувати вибух? - поцікавився герцогом, уважно дивлячись на мене.

- Так, можу...

- Тисяча демонів і чортів! Тільки цього мені ще не вистачало... Ніби так проблем мало було, так тепер ще й це, - почав бідкатись мій фіктивний чоловік.

У нього був такий нещасний і приречений вигляд, що мені навіть трохи шкода його стало, але ненадовго.

- Ну, вибухи я можу дуже рідко влаштовувати. Не більше кількох разів на рік.

- І на тому дякую, - важко зітхнувши, промовив герцог Валькрейн.

І чого він так розхвилювався? Так йому і до нервового зриву недалеко... А хто тоді буде мені ще майже цілий рік гроші заробляти?