21 Ердан Валькрейн

За своє життя я вже встиг багато чого побачити, але спокійно дивитись на голодну дівчину і нічого не робити я не міг. Нехай вона і відьма, але поки вона моя фіктивна дружина, я маю про неї дбати.

Оскільки перемісти її кудись я поки що не міг і залишити тут саму - теж, то залишалося два варіанти: або якось зловити і посмажити рибу самому або скористатися артефактом, що здійснював бажання.

Оскільки рибалка з мене був ніякий, то залишилося пожертвувати артефактом. Якихось грандіозних і серйозних бажань він все одно не виконував, то це було не так вже й страшно.

Кілька секунд мала біда шоковано дивилась на артефакт у вигляді браслету, а потім схопила його і загадала розкішну вечерю.

Побачивши, як у Вівіан загорілися очі, коли вона побачила багато різноманітних смачних страв, я усміхнувся.

От, ненажера... Яка ще дівчина зможе так багато з'їсти? Точно, що ніяка. Такий апетит, як у Блекроуз,  я взагалі вперше а житті бачив і це було щось.

- Чого ти там стоїш, наче чужий, Валькрейне? - поцікавилась відьма, поглянувши на мене.

- Вирішила поділитися зі мною? - сміючись, запитав я.

- Ти щойно втратив рідкісний артефакт, який коштував цілу купу грошей, тому заслуговуєш хоч на малесеньку компенсацію, - усміхнувшись, відповіла Вівіан.

- Яка щедрість з твого боку, Блекроуз. Я розчулений, - сказавши це, я сів за стіл.

Довкола вже стало зовсім темно, тому я начаклував кілька магічних вогників, щоб нам з відьмою було комфортно вечеряти.

Вівіан так швидко з'їдала страву за стравою, що я деякий час просто шоковано витріщався на неї.

- Не хотів би я опинитись разом з тобою на безлюдному острові, Блекроуз, - промовив я.

- Це моя вроджена особливість. Нічого не можу з нею зробити, - відповіла відьма, підсовуючи до себе тарілку із рибним пирогом.

- Яка ще особливість? - здивовано запитав я, уважно дивлячись на відьму.

- Навіть не знаю, чи можна тобі про це розповідати, драконе..

- Ми з тобою зараз в одному човні, відьмо. Я маю знати, чого від тебе очікувати і бути готовим до неприємних сюрпризів. Сьогодні нам пощастило вчасно забратися з палацу, але якби я знав про твої проблеми з магією раніше, то продумав би все і підготувався, а не імпровізував. Тому краще розкажи мені про себе і свої особливості.

- Гаразд, але за умови, що ти теж розповісиш мені щось про себе. Раз ми партнери, то маємо знати про сильні і слабкі сторони одне одного, щоб мати можливість підстрахувати і допомогти, - промовила відьма, поглянувши на мене.

- Схоже, що ти маєш рацію, Вівіан... Добре, я теж розкажу тобі про особливості своєї магії, - неохоче погодився я.