21. І не мрій!

Куди це він почимчикував в одних плавочках? Га? Куди ця фігуриста коза Евеліна його потягла? І чому це змушує мене нервувати? Трясця!

І не сидиться мені, і не лежиться. І Зою слухаю в пів вуха.

Може, придумати привід, щоб його наздогнати і спитати про щось? Чи просто піти гуляти у тому ж напрямі?

Ох, Анно, де твоя гордість?! А з іншого боку…

Я його помічниця, майже нянька. У мене є право піклуватися про мого дорогоцінного начальника. Він мене для цього і найняв, щоб я пам'ятала те, що він забуває, і бачила там, де він не бачить.

Згорить же ж на сонці, як пити дати! На нього потім ніякої сметани не напасешся!

Хапаю крем від засмаги, і вся така ділова чухаю по стежці.

А цей бородань побачив мене здалеку – і посміхається, як після довгої розлуки. Ще трохи і руками махати почне.

Боже, що відбувається? Чому мені хочеться бігти до нього підстрибом і звідки в моєму животі взялися метелики? Чи це п'явки? Не знаю, що, але вони там точно вже вальсують.

Бляха-муха, Северин точно здогадається, що я його ревную. Крем від засмаги така собі відмазка.

— І куди це ти біжиш? — Хижий перехоплює мене за руку, надута Евеліна пішла собі далі.

Вони що посварилися?

— Біжу рятувати вас від опіків, — зніяковівши, суну йому цей нещасний тюбик. Хочеться засунути голову в пісок, як той страус. — От тільки не треба так хитро посміхатися, Северине Назаровичу. Просто до обов'язків асистентки входить турбота про її боса!

— Я не проти. Тоді подбай, як слід, — сідає прямо в траву. — Натирай!

Сама напросилася…

Вичавлюю крем на свої долоні, опускаю їх Хижому на плечі і… Клянусь, таке зі мною відбувається вперше. Я навіть не підозрювала, що можна відчути стільки задоволення, просто доторкнувшись до оголеного чоловіка. Здається, зі мною стався міні-оргазм. Дідько, як я могла так швидко втратити голову?

Северин сидить мовчки і водить кінчиком пальця по моїй нозі. Почав зі ступні, піднявся щиколоткою і тепер виписує якісь візерунки на моєму коліні.

А я… Таке відчуття, що це мій двадцятий за рахунком еротичний масаж за день. Я ледве стою на ногах і мені хочеться скиглити. Раптом з абсолютною чіткістю усвідомлюю, що я хочу не лише поцілунків, а й чогось більшого. Це все тому, що в мене давно не було жодного інтиму. Цілий рік!

— Як погуляли? Еля щось не в дусі? — Треба відволіктися, переключити думки. Якщо це, в принципі, можливо.

— Розставили всі крапки над «і», — лаконічно відповідає Хижий. — Ань, а тобі хто більше подобається кішки чи собаки?

— Не важливо… Головне, щоб було волохатим.

— Як я? — Сам пожартував, сам сміється. — Мені подобається, як ти мене гладиш.

— Я не гладжу, я крем втираю! І звідки ви тільки взялися на мою голову?

— А скільки хочеш мати дітей? — Добиває він мене своїм наступним питанням.

— Двох. Северине Назаровичу, ви що на мене заново анкету складаєте? …Так, нам вже пора повертатися до решти відпочиваючих, вам потрібно приділити увагу своїм гостям, поки…

— Поки що? — я так розумію йому і тут добре, і друзі йому вже не потрібні.

— Поки ваш палець не доповз по моїй нозі туди, куди йому не можна!

Закінчивши «процедуру», гордо йду назад до пляжних парасольок. Бос слідом, з ходу починає командувати, що настав час повертатися в будинок, готуватися до вечері та до конкурсів. Усі помітно пожвавішали, загомоніли!

— Ань, у тебе з твоїм босом інтрижка? — Єгор спеціально вирішив плестись останнім, а я не могла залишити брата самого.

Тому почувши його запитання, важко зітхаю, буравлячи поглядом широку спину Северина, який очолює ходу пляжників.

— Ні, ми просто дуріємо.

— Та ну. Ви так один за одним бігаєте. Я хоч і молодший за тебе, але я не дурень. І як єдиний чоловік у нашій сім'ї я мушу спитати. Він тебе не кривдить?

— Іди обійму! — зупиняючись, згрібаю його в міцні сестрині обійми. Пів дня на природі, а вже он які зміни. Аж розчулив своєю незграбною турботою. — Северин мене не кривдить. Він хороший, хоч і буває часом нестерпним. І, здається, він мені подобається. Як чоловік, — видихаю, набравшись сміливості зізнатися у цьому вголос. І добре, що про це, крім Єгора, ніхто більше не почув.

— То мені тепер треба вас благословити чи як? — видає Єгор, задоволений моєю довірою та одкровенням.

— Обійдемося без благословення. Тому що я досі думаю, що роман із босом це погана ідея, — йдемо далі, наздоганяючи інших.

— Сістерс, всі твої проблеми починаються з того, що ти надто багато думаєш.

— Коли це ти став таким розумником? Свіже повітря вдарило в голову? — Усміхаюся, легенько його штовхаючи.

Насправді мені, напевно, дуже хочеться, щоби хтось сказав:

«Ань, іноді треба замружитися і стрибнути. Любовний вир любить ризикових. Хижий це супер-пупер-мега джекпот. Таких, як він, більше не випускають і ти будеш ідіоткою, якщо його відштовхнеш».

  У великій альтанці закипіла робота. Чоловіки готують м'ясо для барбекю, жінки ріжуть овочі, я мою печериці, слухаючи, про що перемовляються ці кралечки. Згадують щось своє, даючи мені зрозуміти, що я не одна з них. Зоя потягла Єгора до себе в кімнату, Хижий гасає як електровіник, диригуючи процесом, йому наразі не до мене. Йому, мабуть, про наш запланований поцілунок і думати ніколи, це я, поглядаючи на годинник, намагаюся зрозуміти, коли настане момент ікс.

— А чому Северин Назарович так і не одружився? — мені все-таки закортіло вклинитися в розмову цих кумушок і поставити питання, яке зараз мене чомусь цікавить найбільше.

— А він ніколи і не одружиться, — мстиво хмикає Евеліна, нагородивши мене колючим поглядом. — Северин ще з універа був закоханий у матір Зої, незважаючи на те, що вона вийшла заміж за його найкращого друга. Потім Ксенія загинула в горах… Страшна смерть. І в ньому щось надломилося. Дівчатка, ви теж так думаєте? — Дивиться на своїх подруг і ті згідно кивають.