Частина третя: Операція Шторм в дії

Далкіс вже відплив на пошуки нового місця дислокації, для висадки коли прийде зима і північні моря скує кригою. Паралельним курсом до нього також вже патрулював місцевість Балкар. Тому ця баталія на морі ще мала розігратися.

А для початку, ще не могли бачити кораблів противника Бартіста, але він розумів, що з дня на день мають сюди прибути ворожий флот і тому він вирішив не виставляти всього на показ. Він хотів дати можливість підпливти, як найближче кораблям коаліції, а потім викотити на позиції пушки і давати постійні залпи вогню по кораблям противника.

На показ він виставив два десятки тяжких баліст і так на березі частокіл і декілька спостережних вишок.

Ворог не мав знати реальної картини того, що його тут має очікувати. Як тільки почнеться бій на підступах з кораблями, в атаку має вирушити і сам Ангаріс зі своїм маневреним флотом і атакувати противника з флангів.

Так за задумом виглядало все доволі добре, але як в реальності то буде, ще було невідомо. Під ранок, як тільки почало сіріти, були помічені кораблі коаліції і подані перші сигнальні вогні.

Ще було рано, щось робити, лише спостерігати і дати можливість ворогу наблизитись.

— Дивіться, адмірал Грем, там на висотах палають сигнальні вогні! — прокричав один з матросів до адмірала.

— Ну то значить, матросе, ми пливемо у вірному напрямку. Так, командо, приспустити вітрила і стаємо на весла, бо чує моя душа, щось тут не чисто.

Вслід за кораблем Грема всі кораблі приспустили вітрила і збавили темп, щоб зрозуміти в чому секрет ситуації.

Ну не вірив Грем, що Бартіста має тут такий флот, що може їх потопити, а тих декілька баліст тільки, щоб страхувати. Ну не повний же бовдур той Бартіста.

Але всі збавили темп, але йшли вперед і тільки вперед. Аж тут запалали інші вогні і на висоти викотили пушки. Вже пізно було давати назад і Грем віддав наказ, також сигнальним вогнем, щоб розходилилися в боки і вперед мали висуватися перші транспортні висадкові судна.

Також на воду почали масово спускати шлюбки та катамарани. До висадки скерував адмірал Баліус і подав свій сигнал іншим суднам.

Да, спочатку всі розгубилися, чому не йде флот а пускають шлюбки — так ми багато не переб’ємо, подумав Бартіста. Але чекай, в них проблема з маневром!

І в ту ж мить була віддана сигнальна команда атакувати флотилії Ангаріса, щоб той таки прорвався в середину і наробив там справ.

Ар’єргард і авангард були доволі далеко один від одного, а тут лише два десятки малих суден і по десятку бойових кораблів з кожного флангу цього каравану.

Ангаріс швидко зрозумів де йому слід діяти. Зрозуміти він зрозумів і зі всією запальною головою полетів пробивати флот, думаючи, що його зможе розколоти навпіл.

Так, в принципі, зможе, але які втрати понесе. Малі човни дав наказ Бартіста навіть і не обстрілювати — шквальний вогонь стріл і арбалетів зробить більшу справу, а гноми нехай б'ють прицільно, віддав наказ. У одного ворога нехай двоє гномів ціляться. Один в голову, а інший в груди.

Бартіста малі човни вирішив використати собі на користь, щоб вони захламили місце висадки і дали можливість вести більш прицільний вогонь.

Баліус не дурень і відразу зрозумів, що задумав Бартіста й що його план не спрацював, і тому він віддав наказ підняти вітрила і повний вперед на берег.

Тут вже загриміли гармати, а згодом відкрили вогонь і балісти запальними болтами вагою в грам триста. Море, яке мало колір синій, за може хвилин десять змінило окрас на червоний, і скрізь вогонь і безлад.

Замешкання Грема дало шанс відрізати майже половину флоту коаліції від ар’єргарду і почати його тотальне знищення. Грем розумів: в такій битві маневрувати великими кораблями буде тяжко, тому і зкомандував на відхід.

Щоб перегрупуватися і другим заходом все таки укріпитися на березі. Ангаріс також зрозумів, якщо Грем перегрупується, то на берег зійде більше половини військ, тому віддав наказ масово топити вантажні судна і не вступати в бій з військовими фрегатами.

Сигнал передавали через рог, чорним або білим димом. Чорний означав бойові кораблі, а білий — кораблі забезпечення.

Не можна було допустити великих втрат серед свого флоту, адже це би означало не втрату яхт, а втрату того, чого бракувало, а саме досвідчених воїнів.

Так вийшло, що адмірал Баліус був відрізаним від основного флоту і йому, щоб вижити, залишалося лиш одне — зійти на берег і закріпитися.

Те, що війська коаліції втратять більше, ніж очікували — це саме говорив і сам адмірал Гейгер, але щоб так і настільки безглуздо — то ніхто не думав.

Да, пощастило, так пощастило, подумав про себе Бартіста. Ох, Ангаріс, ох молодець, майже половину флоту противника підвів під прицільний вогонь. Частина фрегатів відійде і приєднається до інших кораблів ар’єргарду, але висадка буде не такою швидкою і доволі кривавою для ворога. Тактика навісного вогню ельфів, арбалетного вогню орків і тактика двоє по одному ворогу давала свої результати.

Ворог ще навіть не діставшись до першого частоколу, навіть до першої схованої траншеї-пастки не дійшов, а вже ніс втрати просто колосальні.