Глава 31. Неочікувані зміни.

Артем.

Застілля плавно перетекло в танці. Усі перебазувалися у величезний бальний зал із мозаїчними вікнами, колонами та ліпниною по стелі. Представники старшого покоління групками розосередилися біля стін, розмовляючи про своє, а молодь під музику оркестру почала парами концентруватися в центрі зали. А ось ді-джея я б змінив...

Чиясь ніжна ручка погладила тильну сторону моєї долоні. Сюзі! Мила кокетка! Дівчина виразно стрільнула своїми блакитними очима. Звичайно, тобі хочеться потанцювати із таким імпозантним гостем. А я й не проти...

Підхопив витончену красуню за талію, і ми закружляли серед пар танцюючих світлих. Сюзі якось надто притиснулася, губки облизує, у вічі зазирає. Відразу видно, що я їй подобаюсь. Ах, Сюзі, Сюзі, я вже мрію про вечір...

Може, я був би не проти познайомитись ближче й з іншими дівчатами, але Сюзанна від мене не відходила і всіляко надавала знаки уваги. Ну, як то кажуть, від добра добра не шукають. Дівчина вона з усіх боків приваблива і, якщо вона і сама до мене така прихильна, то яка необхідність шукати іншу? І я танцював із красунею і другий танець, і третій...

До речі, Світлана теж здалася на танцполі з одним із світлих. Здається, він і за столом сидів поруч із нею, підбивав клини. Тепер кружляють разом, очей одне з одного не зводячи. Невже забула про бідного чоловіка, що нудиться в полоні? Ах, жінки, жінки... Ось Громова зі своїм кавалером наблизилися, і я зміг розглянути світлого. Хм, чому мені здається, що я цю особу вже бачив... Де? Коли? Не вдається згадати... Мабуть, бачив, я запам'ятав ці витончені чіткі риси... І ці темні пронизливі очі... Я не міг помилитися!

І тут підлога під ногами захиталася. Ні, я не стільки ж випив! Втім, здається, й решта помітила. Музика замовкла. Танцюючі зупинилися. Усі загомоніли... Що це може бути? Схоже на землетрус, але ж ми не на Землі! Неботрус, чи що?