Глава 30. На прийомі у короля. 2.

Світлана.

Все навколо здавалося мені якоюсь грою. Ці натягнуті посмішки, ця навмисна веселість. Адже всі чудово розуміють, що стосунки з темними зараз напружені до межі, ми сидимо на вулкані, який готовий будь-якої миті вибухнути. А всі вдають, що нічого не відбувається. Бенкет під час чуми.

Нас із Артемом представили в першу чергу королівському подружжю та королевичу Світломілу, потім радникам та іншій знаті. Всі вдають, що страшезно нам раді, але я знаю, чим все це тхне... Але теж вдаю, що все добре.

Артема посадили далеко від мене, він щосили фліртує зі світлою, у якої лялькове личко, порцелянова шкіра, здивовані блакитні очі і трохи відкритий маленький ротик. Здається, його не хвилює наше майбутнє, як і майбутнє трьох світів. Абрі, як королівна, сидить праворуч від батька-короля, ліворуч від нього, звісно, займає місце королева-мати, Світла Малиїна, а біля неї - м'якотілий королевич Світломіл, що несміливо посміхається. Не дивуюсь навіть, що він хрестиком вишиває. А мені й поговорити нема з ким. Не рахувати ж тих двох ловеласів, які сидять праворуч та ліворуч, і відчайдушно намагаються мені сподобатись. Чемно відмовляюся на всілякі пропозиції прогулятися ввечері під місяцем, побувати в парку відпочинку або познайомитися з місцевими термами. От і сиджу, нервово колупаючись у тарілці. Ні, не те щоб частування не сподобалося, все просто чудово, але не лізе вже.

Далі ще веселіше стало. Коли гості наситилися, було оголошено танці. Нарешті з'явилася можливість підвестися з-за столу, розім'яти кісточки і поговорити з Абрі.

Королівна нечутно виникла поруч, і це було добре, бо поки з тобою розмовляє особа королівської крові, решта не може підходити.

- Сусіда, що за столом сидів праворуч від тебе, - зашепотіла колишня шпигунка, прикриваючись віялом, - пророкують тобі в чоловіки.

- Це якого? - Почала я крутити головою, тому що не особливо розглядала своїх набридливих сусідів.

- Не крутись. Він сам прийде запрошувати тебе на танець.

- Я ваші танці не вмію танцювати.

- Та що там уміти? Щось на зразок ваших медляків.

- І кого ж мені пророкують?

- Він же поруч із тобою сидів!

- Думаєш, я всіх присутніх запам'ятовувала? Благо знаю, де король, а де королевич, і то добре.

- Лорд Клар Зейкум. Непоганий хлопець, симпатичний. Прийомний син того радника Зейкума, який за ізоляцію Небес. Сам він не зі світлих. У радника довго не було дітей, а потім він підібрав осиротілого хлопчика в одному зі світів, точно не знаю, мабуть, із Землі. Це було давно, ще до того, як лорд Зейкум став радником. Через це, незважаючи на високий статус, місцеві світлі панянки не рвуться за нього заміж. Тож ти, землянка, для юнака – найкраща партія! Король схвалив це рішення. І ти в багату знатну родину потрапиш, і нікого зі світлих леді не треба змушувати вийти заміж за лорда сумнівного походження.

- А нічого, що я одружена?

- Так Бруквілла збираються ліквідувати, як тільки витягнуть із нього все, що він знає.

- Значить, зважилися на такий крок?

- Так, я випитала, які рішення ухвалено на Раді, у свого милого безвідмовного братика.

- Чим ще порадуєш?

- Для Артема підготували світлу, яка за столом сиділа ліворуч від нього, Сюзанну.

- У неї теж сумнівне походження?

- Ні. Але, як би сказати, вона від народження трохи тупенька. Зате гарненька, добра, поступлива. Навіть, скажімо там, занадто поступлива. Вже стільком світлим лордам поступалася, що тепер її проблематично видати заміж.

- Зрозуміло. Як у старому прислів'ї: на тобі, боже, що мені не підходить. А ключ?

- Постановили знищити. І проходи на Землю, сама бачила, вже перекрили. Зейкуму-старшому вдалося протягти свої ідеї. І я навіть здогадуюсь тепер, звідки ноги ростуть...

- В сенсі?

- Здогадуюсь, чому він так завзято пропагує ізоляцію Небес. Боїться, що його прийомний син Клар, який відчуває, що до нього ставляться не так, як до інших, піде на Землю.

- Так, логічно...  Чи є якісь ідеї?

- Батько мене і слухати не хоче, запудрили йому мізки. А я завжди його вважала адекватним чоловіком!

- Не думаєш, що він погодився на ізоляцію заради того, щоб ти, його єдина дочка, не грала більше у шпигунів на ворожій території? Адже ти дуже ризикувала життям!

- Хм. Ніколи не думала про це... Але, можливо, ти й маєш рацію.

- Так що, зовсім нічого не можна придумати? Може мені влаштувати скандал прямо зараз, мовляв, нас не відпускають додому, порушують свободу волі?

- Ні, скандалу не треба... Не думаю, що це допоможе, а от погіршить ваше з Артемом становище напевно. Стривай. Зараз я вирішую одне питання... Не хочу заздалегідь обнадіювати. Зустрінемось після танців.