Глава 26. На небесах. 2.

Світлана.

Рідна земля зникала внизу, а ми врізалися в простір, наповнений білястою масою купчастих хмар. Мене замутило, і я знепритомніла. А коли прийшла до тями, то мені здалося, що ми продовжуємо пливти в хмарному просторі, бо навколо все було біле і пухнасте. Але незабаром я зрозуміла, що нікуди не лечу, а лежу в білому ліжку, вкрита легкою, мов пух, ковдрою. Стіни кімнатки білі, місцями опуклі, наче стьобані, підлога вкрита білим ворсистим ковроліном, двері пофарбовані в білий металік, єдине вікно з білими рамами відчинене, і вітерець весело розвіває напівпрозору білу фіранку. Ідилія.

А он там, у кутку, мабуть, камеру спостереження встановлено... Теж дратівливо біла. Я спустила на підлогу босі ноги, помацала одягнуту на мене довгу білу сорочку... Так, хлопці, якщо ви мої джинси та кросівки викинули, то я вам не заздрю. Сподіваюсь, у вас вистачило кмітливості не будити в мені звіра... І я помахала рукою, дивлячись у камеру. Точно, кімната під наглядом, бо майже одразу ж двері відчинились і увійшла дівчина. Це буде зайвим, якщо я скажу, що вона була вся в білому? Легка багатошарова сукня з краями, що розлітаються, і довгими широкими рукавами. Довге хвилясте волосся розсипалося по плечах і спині. Руда Абрі? Тільки не руда зовсім, а платинова блондинка!

- Абрі?!

- Так. – Дівчина легко подолала кілька кроків до мого ліжка та поставила на столик прозорий графин із соком.

Сама вона сіла на пуф, витягла довгі ноги в легких черевичках і запропонувала з невинною усмішкою:

- У тебе, напевно, зібралося чимало запитань, Світла Лано? Можеш запитувати.

- А знаєш що, давай ти сама мені все розкажеш, а тоді, цілком імовірно, у мене й виникнуть запитання.

Їх у мене цілий мільйон, тільки ось не знаю, з якого почати.

Руда Абрі... Тьху ти, як же тепер її називати? Може, платиновою? Так от, моя колишня покоївка, яка, втім, так і не встигла приступити до своїх обов’язків покоївки, легко здвигнула плечима і погодилася:

- Добре. Почнемо з того, що я, як ти вже зрозуміла, світла.

- Угу, - я кивнула. Важко було б не здогадатися. - Продовжуй.