Пара невдах

Глава 25. Борджіа відпочивають. 2.

Артем.

Що ж так леді Грі про мою фізіономію висловлюється?.. А як я мав відреагувати на те, що моя бабця ледь не відправила на той світ цесаря разом із обома цесаревичами?! Та ще й з небажаною Світлою Ланою. До речі, адже ми й так у Пеклі перебуваємо, куди, цікаво, вирушають місцеві після смерті?

Але з'ясувати відповідь на це животрепетне питання мені не вдалося.

Небеса розверзлися...

Точніше, неба тут немає, тільки склепіння печери, а зараз над нашими головами була лише гарна мозаїчна стеля, але вона раптом зникла. Точніше, перетворився на якусь нечітку в'язку туманну масу, з якої посипалися, наче ніндзя на канатах, воїни в костюмах, що щільно облягли тіло, і балаклавах, що закривали обличчя. Тільки, на відміну від ніндзя, вони були не в чорному, а в світло-сріблястих, майже білих одежах. Вони були схожі на величезних павуків, що швидко-швидко перебирали лапками. Кілька миттєвостей – і наш стіл з усіх боків обступили невідомі воїни, наставивши на нас сріблясті дула чи то лазерної, чи променевої зброї.

Здається, ми втрапили в нову халепу…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше