Глава 21. Цесаревич.

Світлана.

Нічогенький, нічогенький... Тобто цесаревич справді в житті не гірший, ніж на картині. Високий, чорнявий... Втім, я вже його описувала. Ось тільки погляд... На картині зарозумілий і зухвалий, а в житті... сумний. І чого б я сумувала, якби була цісарівною?

- Світла... - голос глибокий і приємний, чуттєвий такий, з придихом, мені подобається.

- Світлана я.

- Світла Лано... М-да, світлих у моєму гаремі ще й не було.

Дорогенький, у твоєму гаремі вже нікого, окрім мене, не залишилося, але ти про це ще не знаєш. І я поки що нічого не скажу, дам дівчаткам час для втечі. А зараз почну цесаревичу розповідати казку, неначе славнозвісна Шахерезада. О, красунчику, ти ще не знаєш, які казки я вмію вигадувати!

- Те, що я з'явлюся тут, було зрозуміло ще багато років тому...

- Хм? Багато років?

- Коли я народилася, віщунка передбачила, що я стану володаркою Пекла.

Упс. Щелепа у цесаревича відвисла, очі округлилися, і він плюхнувся на пуф, моя фантазія, очевидно, застала його зненацька.

- З чого б це?

- Хіба не зрозуміло? Я буду твоєю дружиною, а ти з часом станеш цесарем.

- Цього не буде! Цесар, мій батько, міцно влаштувався на темному троні і не те, що помирати, він і хворіти не збирається, бо, гадаю, що не вміє. І навіть якби з ним стався нещасний випадок, на трон сяде мій старший брат, так що мені залишається пити, гуляти і вдаватися до розпусти!

- Ой, не кажи дурниць!.. - я зневажливо махнула рукою. - Ти ж чудово розумієш, що віщунки не помиляються. Сказала – будеш володаркою Пекла, значить - буду.

Цесаревич поблажливо посміхнувся:

- Світла Лано, почнемо з того, що ти – моя одаліска, і одружуватися я, взагалі, і з тобою зокрема, не збираюся.

- Дорогенький, ти розумієш, що стати цесарем зможеш, тільки якщо одружишся зі мною, і ніяк інакше? Адже передбачення пов'язане саме зі мною!

- Навіть якби я захотів... Світла не може стати дружиною темного, а вже темного цесаревича – тим паче.

- І хто мені це каже? Цесаревич-бунтар, які зневажає всі можливі закони та традиції? Той, хто зібрав гарем із екзотів?

- М-да... Чутки про мене йдуть. Але насправді я не такий! Думаєш, я торкнувся хоч однієї одаліски зі свого скандального гарему? Коли там одна крилата, інша взагалі прозора... Я не збоченець!

Ой як цікаво! От недарма дівчатка казали, що цесаревич добрий, дбайливий і нікого не ображає. А про секс жодного слова!

- Але ж до мене ти прийшов, Віллі...

- Віллі? Ніхто мене ще так не називав... До тебе я прийшов, бо за статусом мені належить відвідувати свій гарем. Я й до решти ходив... у шахи грати.

Слово честі, ледь не вдавилася.

- То що, зіграємо в шахи чи?.. – питаю, млосно дивлячись.

- А знаєш, з тобою, може, щось і вийшло б окрім шахів. Адже в тебе ні хвоста, ні купи цицьок, як у деяких. Тільки й того, що називаєшся світлою, а так дуже симпатична...

- От бачиш, сам визнаєш, що між нами щось може бути. Молодший цесаревич тим і відомий у Пеклі, що любить шокувати публіку. Шлюб зі світлою – саме те, що підтримає репутацію екстравагантного та непокірного принца.

Бруквілл підпер підборіддя кулаком, глибоко замислившись.

- То що, Віллі, згоден правити разом зі мною Пеклом? – підсунулась я, зазираючи у очі цесаревича. - Дивись, бо доля вивернеться так, що потраплю я до рук твого старшого брата чи батька і таким чином стану володаркою Пекла. Адже від мене передбачене нікуди не дінеться. Але ти мені подобаєшся, і я хотіла б розділити тягар влади саме з тобою...

Цесаревич замислився, ненадовго, потім стріпонувся рішуче, певно, щось вирішив собі, і різко підвівся:

- Значить так. Щоб одружитися, мені потрібно перш за все розпустити гарем.

- Дорогий, я... вже розпустила. Можеш про нього забути.

- Справді? – цесаревич подивився на мене здивовано. - І вони пішли без відкупу, без подарунків, просто так?

- Саме так, любий.

Хм… Виявляється, я дівчаткам не надто підсобила. Могли вони отримати добрий куш, а я їх стратою лякала. Та нічого вже не поробиш, я ж для них хотіла кращого – волі.

- Чудово, - задоволено кивнув цесаревич, - великий вантаж із плечей! Так, стати подружжям ми повинні якнайшвидше, поки ніхто нічого не знає. Інакше батько будь-якими шляхами нам завадить. Значить, завтра...

- Дорогий, а яким чином у вас відбувається одруження?

- Простіше нікуди. Зазвичай організовують бал, на якому оголошують про рішення стати парою.

- Так просто!

- Так, але нам з тобою навіть готуватися не потрібно, ми просто використаємо бал, який завтра проводить леді Локербрухент на честь сина. Головне, зробити оголошення за великої кількості присутніх, а весілля можна і пізніше зіграти. Отже, Світла Лано, зараз я мушу покинути тебе. У зв'язку з обставинами, що змінилися, у мене з'явилося багато термінових справ, - і Бруквілл зібрався йти.