Глава 20. Дарунок. 2.

- І коли мені чекати візиту його темності, Лулу?

- Сьогодні ж після увечері слуги підготують вас, Світла Лано, проведуть традиційне обмивання і намастять тіло дорогоцінними маслами. І після ви будете у своїй опочивальні чекати приходу господаря.

- Угу. А поки я не проти б поїсти, - а то ввечері повечеряти не встигла, а сніданок, як я здогадуюсь, взагалі давно пройшов без моєї участі.

- Дівчата якраз зібралися в малахітовій їдальні на обід, це буде чудова нагода познайомитись!

- А мене не отруять «доброзичливці»? Навіщо їм зайва претендентка на увагу цесаревича?

- О ні! Всі дівчата спокійні та доброзичливі, ви подружитеся, обіцяю вам, Світла Лано!

Гаразд, що поробиш, коли їсти хочеться? Доведеться ризикнути, заодно подивлюся, що собою представляють ці «спокійні та доброзичливі».

Лулу провела мене до їдальні, де за спільним столом уже сиділо дев'ять дівчат, представила мене, вказала на вільне місце і залишила нас самих. Що там з етикету? Чи потрібно щось сказати? Чи можна одразу починати дегустувати ці чудові страви? Я почала з другого.

Дівчата дивилися на мене насторожено й уважно, навіть із певним побоюванням. А вони, і справді, дуже незвичайні! Просто кунсткамера якась! Найсміливішою виявилася кучерява блондинка з тонкими, немов у метелика, крильцями, що струменіли по спині, мов плащ. Вона сказала, що всі дуже раді бачити мене у своїх рядах і почала представляти решту дівчат. Щиро кажучи, я навіть не намагалася запам'ятати їхні імена. Все одно нам із ними разом не жити. Тому я кивала, жувала і просто із зрозумілим подивом розглядала одалісок.

Якщо перша була крилатою феєчкою, то дві з гарему, мабуть, були гномками, невисокі, кремезні, міцненькі такі, наче грибки боровички. Четверта мала гіллясті роги, величезні вологі очі лані і найніжнішу вовну на обличчі, думаю, вона з лісових фейрі. П'ята виявилася з котячими рисами, химерно перемішаними з людськими, та з довгим смугастим хвостом. Шоста була вкрита місцями дрібною блискучою лускою. У сьомої було велике декольте, що оголювало шикарні груди, а під нею виявилися інші, не менш шикарні груди, під тими - ще одні. Коротше, чотири пари спокусливих цицьок - повний комплект. Восьма дівчина мала три цицьки в один ряд і три ока на круглому обличчі. Дев'ята виявилася просто напівпрозорою, навіть припустити не можу, що це за раса. І взагалі, цікаво, звідки такі незвичайні екземпляри? Прям, усі незвичайні, окрім мене, у мене тільки й незвичайного, що мене відносять до світлих, про яких я навіть не знаю нічого.

Дівчата явно чекали від мене якоїсь реакції, обіцянок дружити до останнього гвіздка у труні, розповіді про себе, а я якраз покінчила з обідом, відставила порожні тарілки і... заревіла.

- Що з тобою, Світла Лано? – сполошилися дівчата. - Не варто плакати, нам тут спокійно та радісно живеться!

- І цесаревич Бруквілл добрий і дбайливий! Він нікого не кривдить!

- Тобі буде добре з нами!

- Так, - схлипуючи, заговорила я, - мені було б дуже добре у вашій дружній родині. Але мені так гірко, що наша дружба буде такою недовгою. Так не хочеться вмирати у розквіті років...