Глава 13. Плани міняються.

Світлана.

Руда в сукню переодягнулася, причепурилася, крутиться перед нами, вигинається, ясно відразу, що уся вистава задля Артема. Зваблює. А він уже сидить, слинки пускає, в голові вульгарні картинки перебирає. Чоловіки... Одне на думці.

- Ти начебто по сіль ходила, - нагадую скромно.

- Тьху ти! Знову забула!

Абрі повернулася до куреня, принесла солі і ще якихось трав, сипнула в казанок, знову сіла біля багаття.

- Так, до речі, - запитала, помішуючи кашу великою дерев'яною ложкою, - з Ланою все зрозуміло, світлим особам Пеклом просто так гуляти не годиться, а ось чому за тебе такі гроші платять, Аре?

Звісно, мій нерозумний товариш їй усе і виклав, мов на долоні. Мужики, коли про секс розмірковують, більше ні про що думати не можуть. У них або верхній мозок працює, або нижній, на обидва крові не вистачає, така фізіологія. Ось він і розповів усе, як є, незважаючи на моє виразне покашлювання.

- Ці темні – з молодшої крові Локербрухентів, а я – лорд Ар зі старшої крові. І послала їх знайти мене леді Грителла, моя бабуся.

- Що-о?! - Абрі, яка до цього сиділа перед вогнищем навпочіпки, впала на попу. - Ти говориш про Сталеву леді Грителлу, яка досі шукає зниклого онука Ара?!

- Так, це я – Ар Локербрухент.

Ой, як у роль увійшов! По-моєму, він зараз серйозно вважає себе Темним лордом!

- Так, мені можеш казки не розповідати, - зупинила його Абрі. — Я одразу зрозуміла, що ніякі ви не Темний і не Світла, а звичайні земляни, але місцевим вам вдалося якось запудрити мізки... Довірливі вони, як діти. І, можливо, тобі, Аре, вдасться задурити голову навіть Сталевій леді, адже минуло багато років, та й сліпа вона... А це змінює справу!

- Про що ти? – наївний Кротик зробив круглі очі.

- Навіщо я віддаватиму вас якійсь молодшій крові, якщо сама можу доставити коханого онука багатостраждальній знатній бабці? Уявляю, як вона занепокоїться, коли стане відомо, що її щойно знайдений спадкоємець знову зник! Думаю, ставка у двадцять золотих зросте багаторазово. Не менше, ніж разів у десять! Та це ж подарунок долі!

- Нам, - говорю, - в принципі, все одно, хто нас до темної леді доставить. Мене одне цікавить: їхати далеко?

- Взагалі, три доби, не менше.

- І ти пропонуєш нам три доби провести зв'язаними? Та у нас руки-ноги відваляться! Не думаю, що бабуся буде дуже рада, якщо у коханого онука через порушення кровообігу почнуть відмирати кінцівки!

- Є одна таємна стежка, якою користуються контрабандисти, веде вона через перевал. Можна у володіння Локербрухентів за добу дістатися... І, зрозуміло, мені з вами, пов'язаними, тягатись теж не з руки. Але ми можемо домовитись! Ви хочете потрапити до Сталевої леді якнайшвидше, я знаю коротку дорогу. Я розв'яжу вас, але коли ми дістанемося до місця, я вимагатиму у старої викуп! На тому й попрощаємося, отримавши взаємне задоволення. Домовились? – простягла руда долоню.

От проста, ми ж зв'язані!

- Звичайно, Абрі, ми згодні. Знімай пута!

Руда задумливо відвела руку.

- А давайте, я вас вранці розв'яжу...

- Але ж ми домовилися!

- А раптом ви передумаєте? От тільки до перевалу наблизимось, я й зніму мотузки. Там ви вже точно нікуди не подінетесь, бо без мене пропадете.

- Ти нам не віриш, Абрі? – чи здивувався, чи образився Артем.

- Вірю, - ласкаво подивилася на нього руда, облизуючи ложку. – Але страховку ніхто не скасовував.

- Спробувала б сама пов'язаною їсти та спати! – Намагалася я достукатись до совісті розбійниці, але яка там совість.

- Нє-а, - замотала вона головою так, що руді коси пустилися в танок, - не хочу навіть пробувати! А ось кашу спробую, каша дуже навіть непогана!

Абрі дістала миски і насипала нам витвір свого кулінарного мистецтва. Тож пробувати довелося нам. І, повірте, їсти зі зв'язаними руками дуже незручно. Спочатку сьорбали, мов собачки, а рештки догребла отаманка і погодувала нас з ложки, мов малих діток. Та голод – не тітка, що поробиш, довелось витримати ганьбу.

Одне мене чомусь потішило: на ніч розбійниця усамітнилася в курені, а нам розстелила тонкі похідні матрацики, які були приторочені до сідел. Напевно, підраховує майбутні прибутки і не до сексу їй. А може, Рудій Абрі просто не сподобалося з Артемом?