Частина друга. Ціна навички

Роки йшли, і папка росла.

Не справжня папка — просто так він називав це для себе, внутрішньо, коли думав про речі, що не забувались і не пояснювались. Вони не були схожі одне на одне, але мали спільну якість: залишались. Лягали на дно пам'яті і лежали там, не розкладаючись.

В університеті був викладач — з волоссям, що стирчало на всі боки, і обличчям якоїсь особливої непропорційності. Він займався езотерикою і якось на занятті — Андрій вже не пам'ятав, з якого предмету, — раптом запропонував перевірити, чи є серед студентів люди з надздібностями. Ходив між рядами, заглядав кожному в рота, за вуха, на потилицю. Двох одногрупників відзначив як цікавих.

До Андрія підійшов, подивився. Відійшов. Потім повернувся і подивився ще раз. Помовчав — і перейшов до наступного. Нічого не сказав.

Андрій відчув тоді щось гостре і незручне. Не образу — скоріше жаль. Наче підійшов до дверей, постукав, і йому не відчинили. Хоча він був певен, що хтось є всередині.

Звідки ця певність — він не знав. Просто носив її, як носять речі, що не мають назви.

---

В двадцять три роки він познайомився з жінкою, що практикувала агні йогу.

Вона сама його обрала — підійшла, вчепилась, як казав він собі пізніше, і це слово здавалось точним попри свою різкість. Вона була старша на сім років і одразу казала, що саме він їй потрібен, не пояснюючи чому. Показувала подружкам із своєї спільноти — мовчки, з якимось власним значенням у погляді. Пропонувала приєднатись.

Він не приєднався.

Але залишився поруч півтора року — бо вона знала щось. Або здавалось, що знає. Або він дуже хотів, щоб хтось нарешті знав.

Відбиток від тих півтора року він відчував ще двадцять.

Голос тоді теж щось казав. Той самий, холодний, між ребрами. Але бажання зустріти нарешті «справжнє» виявилось набагато голоснішим за нього.

Та сама помилка, що на стежці. Тільки доросла, і тому дорожча.

---

З часом він навчився.

Не магії, не системі — просто слухати. Довіряти тому холодному голосу без слів і без аргументів. Не чекати, поки бажання стане гучнішим за правду.

Проста навичка. Але він заплатив за неї дорого і довго.