Розділ 7

                                                  Аудієнція у Смарагдовому палаці
Наступного ранку Аеліс провела Оксану величними мостами Світлого Міста прямо до підніжжя Смарагдового палацу. Високі різьблені арки і шпилі з білого каменю здавались невагомими, а навколо витала легка магія, що утихомирює розум.

Оксана помітно нервувала, поправляючи незвично легкий ельфійський одяг, але хранителька підбадьорливо стиснула її долоню перед входом до величної тронної зали.

На піднесенні сиділи правителі Еларії - Владика Таерон і Владичиця Міріель. Їхні обличчя випромінювали мудрість і давню велич, але в очах читалася глибока тривога за долю в'янучого лісу. Поруч із ними стояла юна принцеса Ліана, чиї фіолетові очі, як у Аеліс, цікаво розглядали гостю з іншого світу.

— Правителі Еларії, — Аеліс схилила голову в поважному поклоні. — Я привела ту, кого обрала друк Древа Судів. Це Оксана.

Оксана зробила крок уперед і ввічливо вклонилася:

— Здрастуйте... Ваша Величність.

Владика Таерон уважно подивився на срібний знак на долоні Оксани, і його суворі риси обличчя трохи пом'якшали.

— Ми вітаємо тебе, Оксано з далекого світу. Магія Древа визнала тебе, і це дарує нам надію.

Але найбільше настанням гості була зачарована юна принцеса Ліана. Скинувши королівську сувору поставу, вона легко втекла сходами до Оксани і з щирим захопленням взяла її за руку:

- Ти зовсім не схожа на наших магів! У твоєму погляді стільки тепла та живої енергії. Мені вже подобається наша гостя!

Принцеса посміхнулася і лукаво додала:

— Аеліс розповіла нам, що у твоєму світі ти керуєш складними «цифрами та звітами». Думаю, твоя ясність розуму та сміливість – це саме те, що допоможе нам врятувати Джерело!