Аліса

Пізно заснула — довго крутилася в ліжку, прокручуючи в голові наші зустрічі. Відчуття підказували, що я йому подобаюся, але холодна логіка й аналіз його поведінки нашіптували протилежне: він мене ледь не ненавидить. Чому ж тоді це так сильно мене зачепило? Я намагалася зрозуміти не лише його, а й себе.

Годинник показував уже третю ночі, коли я нарешті провалилася у сон. Прокинулася аж о десятій, важко розплющуючи очі. Добре, що зараз канікули — можу дозволити собі спати довше.

Сонячне проміння пробивалося крізь штори й наполегливо світило прямо в очі. Потягнулася, намагаючись зібратись із думками. План на день був простий: помию вікна і нарешті почну читати книгу, яку купила вчора. Ви, мабуть, подумаєте — хто миє вікна взимку, а не навесні? Але навесні в мене знову розпочнуться заняття з театральним гуртком у школі, і часу на прибирання не залишиться. Тож хай уже будуть чисті вікна в зимовому стилі— хоча б зсередини.

Погляд ковзнув по кімнаті й зупинився на підвіконні. Серед моїх кактусів самотньо біліла візитка. Здається, вчора я кинула її туди разом із ключами, навіть не глянувши. Я взяла її в руки й машинально притисла до серця — ніби це було щось найдорожче на світі. Ой, ну що ж це я. Поклала назад, але цікавість перемогла.

Проста візитка — лише номер, назва компанії «Limpex», щось пов’язане з IT-послугами, і його ім’я. До речі, назва здавалася знайомою, але думки одразу переключилися на ім’я. Марк. Я кілька разів повторила його подумки: Марк, Марк, Марк… ніби смакувала кожен звук. Знайомих із таким іменем у мене ще не було. Рідкісне, але красиве.

Не знаю як ви, а я інколи читаю гороскопи та значення імен. Вірю і реально бачу різницю в характерах залежно від знаку зодіаку чи імені. Я люблю складати натальні карти, але для цього треба дата, точний час і місто народження. Таких даних я не маю. Але це не завадило мені почитати, якими ж характеристиками наділяє людину ім’я Марк.

І так, Марк. Значення імені походить від латинського «marcus», що означає «молот». Також його пов’язують із богом війни Марсом. Це люди з сильним характером, вольові, прагматичні й часто доволі скритні.

Скритні — це хіба українське слово? Мені здається, це калька. Але ж я не перевіряю зошит на помилки, так що читаємо далі…

Егоцентричні, але за цією маскою зазвичай ховається вразлива душа, яку вони відкривають лише обраним.

Ну точно він. Справжній молот, який розбиває мій спокій. Мені дуже хотілося б стати якраз тією обраною, якій він міг би відкритися. Сама не знаю, чому виникло таке бажання. Це не виклик, не спроба щось довести собі, це просто... потреба душі. Наче я відчула в ньому щось таке ж надломлене, як і в мені самій.

Хотілося набрати, але що я йому скажу? Не буду. Хоча… якщо він дав мені візитку, мабуть, не проти, щоб я зателефонувала. Це ж буде просто ввічливо — подякувати.

Я швиденько набрала номер, серце калатало десь у горлі. Слухавку ніхто не взяв. Довгі гудки розрізали тишу кімнати, поки не обірвалися короткими. Ну що ж, значить, так треба. Головне, що я спробувала. Бо якщо не спробуєш — потім шкодуватимеш.

І все ж… стало якось сумно.