Інший вимір

 Док дістав записну книжку де було відмічено короткий опис усіх світів а таких принаймні їм доступних було вісімдесят вісім. Всі з великою цікавістю та захопленням спостерігали за доктором він сам вибрав якийсь всесвіт та попрацювавши з клавіатурою піднявся і попросив усіх стати ближче, Лінк підвів з собою коня.

 - Усе готово, дякую що ви зі мною на цьому небезпечному путі, - сказав Док та нажав на клавіатуру ще раз.

 Вони відчули як почала збиратись енергія тепер вона стала видимою повітря навколо світилось смарагдовим кольором, ще спалах і все розплилося все навкруг дуже швидко рухалось, змінювалось нагадувало буйство фарб. Нарешті команда опинилася на землі, все прийшло в норму, навколо них було широке поле, і десь в милі від них виднівся ліс.

 - А якщо б нас викинуло прямо посеред океану? - запитав Лінк.

 - Ні вона настроєна на тверду землю не в горах, і ближче до форм життя, - відповів Док.

 - До форм життя, тобто до людей? - запитав Джейк.

 - Я говорю так бо є три землі де правлять зовсім не люди, а якісь невідомі нам істоти, ми звісно ігноруємо їх.

 - Оце так.

 - Тут люди вірять у сили природи і можуть розмовляти з духами а ті їм допомагають. Є персональні Духи чим вони сильніші тим сильніший володар. Команда тепер на чолі з Джейком пішла у пошуках прихистку, за три милі вони знайшли селище там запитали де знайти селище побільше, бо на цій землі не було міст. Дізнавшись дорогу та набравши води вони знову відправились і уже до вечора дістались селища Роук, знайшли місце для нічлігу і всі втомлені лягли спати забувши про чергування. На слідуючий ранок всі прокинулися і почали оглядати місцевість, слідкувати за людьми з ціллю дізнатись трішки більше про їх життя. Люди були дуже спокійні,тихі та привітні, ніхто нікуди не поспішав і ніде не було чути п'яних бійок, будівлі були всі однакові сірі півсфери з круглими вікнами, відрізнялись вони тільки розмірами, а в центрі селища стояла величезна напівсферична споруда, це була цитадель і разом Капітолій де знаходився орган влади цієї країни.

 - Схоже це столиця цієї країни, і не все тут так добре по моїх записах прямо зараз їх розривають війни по всьому світу. 

 - Якщо так подумати то на вулицях одні старі та жінки тому тут так тихо, - сказав Макс.

 - Відчуваєте? Від людей виходить енергія схожа з нашою, тільки якщо у нас вона всередині тіла і вивільняється коли ми використовуємо здібності, то у них навпаки вона назовні окутує тіло, - помітив Джейк.

 - Але як це все таки незвично, я чесно до останнього думав що Док каже неправду, тільки коли побачив твій меч Джейк, то вирішив дізнатись більше, - сказав Лінк.

 - Чи не хотіли б ви побачити камінь душ, я можу перенести нас прямо до нього, - заявив Док. 

 - Так звісно я б хотів його побачити, - оживився Кірк.

 - Тоді сховаємося десь і відправимося прямо зараз, часу у нас багато. 

 Вони вийшли з міста і зайшли у ліс. Доктор почав приготування, розкрив валізу. 

 - Координати уже нам відомі тому проблем не буде, але навіть якщо їх у нас і не було б то я міг би просто змінити пару налаштувань і нас би перенесло, ну знаєте її якби тягне до головного камню.

 Док вписав координати і хотів уже натиснути на кнопку як Макс сказав: "Стій, у нас гості".

 З усіх сторін вийшли якісь люди і один з них 

 - Привіт вам мої маленькі друзі мене звуть Геліос, невже ви знову хотіли кудись зникнути без нашого відому, один з моїх друзів сказав що ви завдали йому клопоту, - з жахливим саркастичним тоном сказав високий молодий чоловік гарний станом і обличчям у чистому вбранні, навіть не скажеш що він ватажок самої небезпечної у світі організації. 

 - Як вони нас знайшли? 

 - О все занадто просто мій друг Хіден за вами простежив і все.

 - Чому ми його не помітили і як він дізнався куди ми відправились, - тихо запитав Лінк у інших.

 - Він майстер ілюзій, він може обманювати відчуття людей і маніпулювати ними, навіть знаходячись у кімнаті з нами він міг бути непомітним, якщо він тут то будьте напоготові не стійте на місці інакше ми навіть не помітимо як програєм, і бережіться порталів Геліоса, - сказав Док. 

 Тоді чорний портал відкрився прямо під валізою і вона майже впала туди тільки Джейк блискавичною реакцією забрав пристрій. 

 - Лінк бери Дока і валізу, прорвемось назад ти відведення його подалі а ми справимось і з ними, - скомандував Джейк. 

 Вони почали бігти назад, нападники ринулись на них але Лінк відкинув їх, а одного Кірк зупинив блискавкою, Лінк вирвався вперед тримаючи Дока і валізу в руках, а інші зупинились. 

 - Як же мені смішно дивитись на ваші передсмертні пручання як необдумано ви чините, - сказав Геліос. 

 Тут зверху на героїв полетіла вибухівка, вони не зрозуміли що це, але відпригнули, а коли ті штуки торкнулися землі вони несподівано  зірвалися і хвиля ледь не заділа команду, та вони встигли відпригнули далі, тоді, Геліос створив портал який наче крутився у нього в руці і запустив його прямо у них, Макс взмахом руки підняв землю вверх щоб зупинити атаку, але несподівано портал просто пролетів наскрізь земляної стіни і був уже так близько що Макс не зміг би ухилитися, але Джейк був швидше він пригнув прямо на зустріч порталу не знаючи чи зможе він її зупинити, ударом меча він знищив його.

 - Обійшлося, - з полегшенням усміхнувся Джейк. 

 Геліос оторопів його вираз обличчям вже не був таким насмішливим. 

 - Неможливо, ніщо у всіх світах не може зупинити мою силу, крім… Потрібно відступити. 

 - Але ми зможемо додавити їх, відповів Палаг.

 - Я сказав ми відступимо.

 І всі нападники зникли у порталі, Джейк з іншими не стали їх переслідувати так як це було б вкрай нерозумно, вони зрозуміли що були зовсім не готові до бою, не знали про ворога майже нічого, добре що все минулось.

 - Швидше за Лінком, - попросив Кірк. 

 Після того як наздогнали Лінка з доктором всі вирішили, що все ж таки хочуть побачити камінь.