Падіння міста Константина

....

Він йшов по сколках скла босоніж озираючись і не бачив жодного з тих, хто допоміг би йому. А попереду тільки темінь і холод. Розчарований і зморений, він шукав прихистку в чужих очах. Але його там не було. Довкола гуляв лише вітер байдужості. Всі чекали лише одного – його кінця.

Це був кінець його світу. Зраджений всіма, він пішов долиною смерті аби не бачити їхніх потворних душ. Пішов, забравши з собою трон. Аби ніхто більше не проливав крові за цей кусок дерева під сідалом.

Бо ж мусило звершитися пророцтво старця про останнього імператора. І ось він – останній, котрий з гідністю пройде свій шлях. Останній правитель, котрий піде колись в небуття разом зі своїм народом.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше