Пролог

Давно то було! Континент ще відносно нещодавно залікував свої рани!

 Сліди стародавньої катастрофи вже ледь-ледь пропали.

 Народи, що населяли ці славетні землі жили роздроблено!

 Маленькими племенами та Кланами. 

Лиш небагатьом вдалося об'єднати людей під собою в країни, і ще менше тих,

 Хто утримав владу, і побудував могутню державу!

 Такі лідери й створили три могутні країни:

 Арію - Королівство Арахменів; Гірну Імперію - де оселились Велетні; Та Державу Козацьку - де проживали усі раси, охочі до слави та свободи! 

Ці країни дуже швидко підмітали під себе усіх інших,

 І дуже скоро вже й мали б поділити між собою континент!...

 Але не так сталося!

 Ніхто не знає, звідки він з'явився і де узяв силу свою;

 Але прийшов тоді Кощій Безсмертний!

 Не могли його вбити ні стріли, ні мечі!

 І мав він два артефакти - Меч Кладенець, та Корону Смерті!

 Меч збільшував силу, а Корона давала Кощію можливість контролювати мертвих!

 За їх допомоги, Безсмертний винищував села малих племен;

 І робив із їхніх жителів собі військо!

 Через деякий час його імперія розкинулась на всі, на той час незайняті землі!

 І дав він їй імення - Царство Вічності!

 А сам став Царем Безсмертним!

 І побудував Кощій, Цитадель величну

 І стала вона столицею його Царства!

 Може й правив він мудро і народ свій не гнобив; 

Але плакалися люде!

 Бо ж у війні загинуло чимало їхніх рідних;

 Що віднині прокляті - вічно коритися Кощію проти своєї волі;

 Не маючи більше спокою! 

Так само як і не мали більше спокою правителі Могутньої Трійці!

 Не їли й не спали, а готувались до нелегкої битви; 

Бо ж, Цар Безсмертний мав намір підкорити весь континент; 

Щоби правити ним, та лаштувати свій лад!

 Так і мало б статися,

 Якби не з'явився Чорномор, із роду Богатирського!

 Роду - що рідкісним був!

 Ті, хто з силою небаченою народжувався; 

Що здатні дуба з корінням вирвати, рани свої швидко загоїти;

 Прожити сто й тридцять літ і більше - ті й звались Богатирями! 

Отож як дізнався Чорномор про безбожну темну магію Кощія; 

Що бідних людей на вічні муки обрікає; 

Так і вирушив на пошуки Богатирів славних!

 І віднайшов сотню могутніх юнаків! 

Різних рас і народів, і повів їх одразу на столицю Царя Безсмертного! 

Бо ж, знав, що військо мерців так просто не здолати!

 І перед битвою наказав найспритнішому - Дереку, з роду напівлюдей, напів-вовків - Гнолів; 

Викрасти Меч Кладенець, щоб послабити Кощія! 

Дерек не був із боязких, а тому не сперечався.

Гнол одразу вирушив у путь, яка згодом виявилася останньою...
Не відомо, що сталося опісля, але Дерек пропав без сліду! 

А втім почали ширитися чутки, що пропав меч Царя безсмертного...

 І на тому добре! Щоб Кощій не зміг оговтатися, Чорномор повів своїх учнів на штурм столиці,

 Щоб позбавити армії мерців свого лідера!

 І прорвалося славне військо богатирське до Цитаделі. 

І намагалися їм протистояти як мертві вартові, так і живі! 

Але не по зубах було їм з богатирями боротися, і здавали Безсмертні позиції.

 Чорномор разом із невеличким загоном відстали, а інші одразу на Кощія пішли! 

Не тікав і не лютував Цар Безсмертний, бож і без Кладенця силу мав!

 Билися богатирі з ним, билися, та все не могли побороти!

 Майже без зусиль Кощій здолав їх усіх!

 І прийшов Чорномор, і побачив своїх мертвих побратимів!

 І пролив сльози над ними тяжкі!

 Зціпивши зуби, пішов він у бій проти злодія!

 Кожен з них мав велику силу, тому верх взяти не міг ніхто!

 Від ударів тряслася земля, сипались стіни у тронному залі!

 Нарешті набридло це Кощію, і підняв він проти Чорномора його мертвих учнів! 

Важко було Чорномору боротися з ними, як силою, так і душею!

 І ось уже майже взяв гору злодій!

 Але прийшли на поміч Чорномору вцілілі учні його!

 Разом подолали вони мертвих богатирів, і тепер вже Цар у меншості був,

 Та не набагато легше стало битись з ним!

 Сила його не абиякою була! 

Під час битви Кощій направив на Чорномора потужне заклинання смерті! 

Та поталанило богатирю!

 Відбив він закляття булавою, і влучило воно у Кощія, і впав той без духу! 

Богатирі щиро раділи, але Чорномор розумів,

 Безсмертний на те й безсмертний, що його не згубити! 

Мав злодій через деякий час прокинутись!

 І наказав тоді Чорномор замурувати Кощія у камені!

 Та не простому, а тому, що не пропускає магію, щоби прибічники Царя не змогли віднайти його.

 По тому Чорномор наказав союзному підземному королівству Копачів,

 Заховати Кощія в якнайглибшому місці під землею, 

закрити якнайширшим шаром ґрунту,

 і знищити всі карти, Які б вказували на його місцеперебування!

 Потім Чорномор розбив Корону Смерті, а друзки наказав втопити в гарячому металі!

 Опісля Чорномор оглянув своє військо: